У неділю, 14 липня, 380 мешканців села Богдан, що на Рахівщині, прийшли на збори сільської громади щоб висловитися проти будівництва в їхньому селі міні-ГЕС.
Після спілкування з екологами навіть ті з присутніх, хто надто не переймався будівництвом в їхньому районі гідроелектростанцій, змінили своє ставлення з цього питання, на кардинальне «НІ». Люди не хочуть залишитись без води і з понівеченою природою через чийсь бізнесовий інтерес, повідомляє прес-служба Закарпатської обласної організації Політичної партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличк.
На зборах були присутні екологи і громадські активісти. Із політичних сил на захист закарпатських природних багатств стали представники партії «УДАР Віталія Кличка».
Як зазначив районний депутат цієї політсили Юрій Червак, районна рада свого часу відхилила будівництво таких споруд в селах району, однак питання вирішилось на місці, в обхід рішенню райдепутатів, – на рівні голови сільради Петра Ференца.
Цієї ж неділі місцева влада вкотре намагалася завадити людям зібратися, щоб висловити свою позицію, а заступник райдержадміністрації взагалі заявив, що люди не мають збиратися на збори без того,щоб їх збирав сільський голова або районна державна адміністрація.
«На зборах представники забудовника думали переконати людей, як добре їм житиметься з ГЕС. Для цього навіть запросили псевдо-еколога. Однак коли слово взяли експерти і показали людям, що сталося з річкою Шипіт після будівництва на ній аналогічної ГЕС, люди зрозуміли, що їм слід ставати на захист нашого головного багатства – природи», - повідомив ударівець Юрій Червак.
Побачивши, що люди рішуче настроєні завадити будівництву, Петро Ференц пішов зі зборів, не дочекавшись їх завершення. За те, що «протягнув» тему будівництва, люди проголосували за висловлення недовіри чиновнику.
Як стало відомо, 15 липня народний депутат від «УДАРу» Валерій Пацкан підписав звернення до прокурора області, Володимира Корбаня, з проханням перевірити дотримання Богданівською сільською радою законодавства щодо містобудівничої діяльності. Тож, через 10 днів має відбутися відповідь на зверення і будівництво, цілком можливо, не розпочнеться. Якщо справа не зрушиться з місця, нардеп пообіцяв підняти це питання на всеукраїнському рівні.
Політик зауважив, що пошук альтернативних джерел енергії є пріоритетним завданням нашої держави сьогодні. Однак, в цьому процесі пріоритетним має бути не прибутки інвестора, а збереження природи.
«У час, коли до Верховної Ради подаються браконьєрські закони, на захист нашого краю від того, щоб він став сміттєвою ямою повинен стати народ Саме ми, жителі краю, відповідальні за те, щоб зберегти Закарпаття від варварства людей, для яких бізнес-інтереси знаходяться на першому місці. Неможна чекати від влади, що вони стануть на захист екології. Не буде цього, адже у цій справі вони мають свій бізнесовий інтерес. А мешканцям сіл я раджу наступного разу добре думати, кого вони обирають собі в якості сільського голови», - зауважив Пацкан.
ДОВІДКОВО: Представники бізнесу і влади наполягають на запуску в області 360 станцій, мотивуючи це необхідністю виготовляти енергію із відновлювальних джерел. Екологи ж хапаються за голову і називають такий підхід… екологічним самогубством. Мовляв, якщо запускати ГЕС таким методом, як це роблять на Закарпатті, то про природне багатство краю можна буде забути.
Те, що екологи не кривлять душею, з власного досвіду знають мешканці закарпатської Тур’ї Поляни. Рік тому на міні ГЕС з’явилася на річці Шипіт (Перечинщина). З тих пір,водойма вкрай зміліла, а у сільських криницях, як стверджують селяни,почала зникати вода.
Тож коли на Рахівщині почалася активна робота по будівництву трьох міні-ГЕС у верхівях гірських річок, громада розпочала активну боротьбу проти цього.
Мешканці села виходили на акцію протесту, наполягали на громадських слуханнях, які керівництво сільради свідомо зірвало 13 червня, не давши мешканцям села можливості проголосувати проти прийняття рішення з будівництва міні-ГЕС. Після цього, вирішили звернутися за захистом до народного депутата від УДАРу Валерія Пацкана. Під зверненням до політика підписалися близько 600 мешканців.
