Відбулася чергова зустріч робочої групи охорони якості вод

     Найпотужніша водна артерія Закарпаття – Тиса – простягається майже на тисячу кілометрів. Це найбільша притока Дунаю, що народжується на території України, приймає тут води Тересви, Тереблі, Ріки, протікає Румунією, Угорщиною й Сербією. Русло Тиси перетинає солотвинський масив, з його численними покладами солі, й пролягає поряд із найдавнішим поселенням на території України – Королевом. Тиса ще й поєднує нас із двома з чотирьох сусідніх держав – Угорщиною та Румунією.

     16 квітня саме Тисою до нас прийшла біда – внаслідок прориву нагнітного трубопроводу на станції очищення шламових вод гірничо-видобувного підприємства в районі міста Бая Борша сталося аварійне забруднення річки Секу, притоки Цісли, яка, своєю чергою, впадає в річку Вішку – ліву притоку Тиси. Лабораторні аналізи зафіксували в Тисі 2–4-разове перевищення концентрації забруднювальних речовин, зокрема важких металів – цинку, заліза, міді.

Для контролю й спільного реагування на такі проблеми створено україн­сько-угорську робочу групу охорони якості вод. Чергова її зустріч проходила минулого тижня в угорському місті Ніредьгазі. Керівником робочої групи з українського боку був заступник начальника відділу державного управління охорони навколишнього природного середовища в  області Остап Цапулич.

     Обидві сторони – учасники робочої групи – підготували й обмінялися проектами щодо порядку проведення на українсько-угорських прикордонних водах відборів проб, ви­значень, оцінки якості води й адекватних дій у зв’язку з надзвичайними забрудненнями, надали одне одному зауваження й пропозиції, підбили підсумки роботи минулого року.

     Зокрема, торік українсько-угор­ська робоча група охорони якості вод провела 4 зустрічі й 2 (у травні та вересні) спільні відбори проб прикордонних вод. Середні значення результатів досліджень обох сторін за 2008 рік порівняли з середніми показниками п’ятирічного базового періоду 2001–2005 років.

      Дослідження показали, що в створі Тиси Тисабеч-Тисауйлак (Вилок) спостерігалося деяке збільшення концентрацій за 5 показниками якості во­ди (загальний азот, загальний фосфор, органічний азот тощо) і значне зменшення (проти базового періоду) концентрацій загального заліза, марганцю, кадмію, ртуті, загального хрому. Значне зменшення концентрацій характерне й для хлорофілу, кількісні показники якого пов’язані з фітопланк­тоном. У створі Загонь-Чоп спостерігалися аналогічні тенденції.

      У першому створі за загальними фізичними й хімічними параметрами за більшістю компонентів вода була віднесена до І–ІІ класу якості – «дуже чиста – чиста». До ІІІ класу –«умовно чиста» – можна віднести воду за показниками нерозчинених речовин, до ІV – «забруднена» – за показниками загального фосфору. Третьому класу якості відповідають концентрації деяких інших показників і до ІV класу можна віднести воду за числом коліформбактерій.

У другому створі воду відносили до ІV класу якості – «забруднена» – за концентраціями нерозчинених речовин, загального фосфору й органічного азоту. Третьому класу – «умовно чиста» – відповідають концентрації, наприклад, міді, нафтопродуктів, число коліформ­бактерій. За іншими компонентами воду визнано І–ІІ класу – «дуже чиста – чиста».

     Вода у Боржаві у створі Бене за значеннями 9 досліджень за загальними фізичними та хімічними показниками, а також за показниками вмісту органічних речовин, за винятком азоту, нітритів та органічного азоту, віднесена до категорії «дуже чиста – чиста». До ІІІ класу  «умовно чиста» можна віднести воду за показниками міді та числом коліформбактерій.

     Спеціалісти встановили, що протягом минулого року у прикордонних створах Тиси надзвичайних забруднень, які призвели б до погіршення якості води, не було.

     Експерти спільно підготували План роботи на період ІІ кварталу цього року – І квартал 2010-го. До нього включили проведення квартальних зустрічей робочої групи охорони якості вод, спільних відборів проб води, інтеркалібраційних вимірювань, порівняння методик й аналізу вимірювань тощо.

 

Сергій ПОПОВИЧ