За понад чотири десятиліття панування комуністичного режиму у Румунії було побудовано менше 120 кілометрів швидкісного шосе. Дві автомагістралі на півдні країни були урочисто відкриті Ніколає Чаушеску.
Найдовша автомагістраль у Румунії була запланована на початку 1980-х років, але не була повністю реалізована, хоча влада режиму Чаушеску оптимістично дивилася на її будівництво, — пише adevarul.ro.
Вже у кінці 1960-х років влада комуністичного режиму оголосила про ініціативу будівництва 3200 кілометрів автомагістралей в усіх історичних регіонах Румунії.
Запропоновані на той час маршрути шосе були окреслені на карті, опублікованій у 1968 році Проєктним інститутом дорожнього, військово-морського та повітряного транспорту (IPTANA), і включали 9 швидкісних шосе під назвами регіонів. Всі вони були об'єднані між собою і простягалися до кордонів Румунії. Однак жодного з цих проєктів не було побудовано за комуністичного режиму.
На початку 1980-х румуни дізналися з преси про нову мережу автомобільних доріг в Європі, яка однією зі своїх «гілок» мала перетнути Румунію.
«У проєкті автомагістралі, або, як її називають у міжнародних організаціях — TEM (Trans-Europa Motorway), беруть участь десять країн, а саме: Австрія, Болгарія, Чехословаччина, Греція, Італія, Югославія, Польща, Румунія, Туреччина та Угорщина. Спочатку очікувалася її загальна довжина 2700 кілометрів, але, враховуючи численні переваги, які ця робота представляє для багатьох країн (економічні, соціальні, технічні, туристичні переваги тощо), довжина ТЕМ досягла 10 000 кілометрів», — наголосив у 1982 році Міхай Боїку, тодішній директор Департаменту доріг Міністерства транспорту та телекомунікацій.
Точкою «старту» мав стати Гданськ, а мережа транс’європейських магістралей мала проходити через Варшаву, Краків, Брно, Братиславу, Будапешт, Сегед, Бухарест, Констанцу, Белград, Ніш, Софію, Стамбул, Анкару. До них мали бути додані й інші великі міста, оскільки з Братислави було сполучення з Віднем і далі з Італією, а з Будапешта через Загреб шосе мало виходити на узбережжя Адріатичного моря в Рієку, а з Ніша через Скоп’є до Афін.
У румунському міністерстві повідомляли, що загальна протяжність ділянки транс'європейської магістралі у Румунії становитиме близько 870 кілометрів. Маршрут, на якому буде побудована автомагістраль, перетинатиме 11 повітів країни і матиме вхідну точку в населеному пункті Недлак (прикордонний пункт у повіті Арад), звідки він спускатиметься на південь через Бухарест до Констанци.
Майбутня магістраль мала мати дві дороги з одностороннім рухом, кожна з яких має дві смуги руху, а між двома напрямками - облаштована зелена зона.
У 1982 році було навіть оголошено про завершення розробки попереднього дослідження розташування всієї румунської ділянки.
Очікувалося, що перша важлива ділянка буде введена в експлуатацію до 1990 року. Вона мала з’єднати Бухарест з румунським узбережжям і становити 215 кілометрів, скорочуючи поточну відстань між столицею та Констанцею приблизно на 35 км.
"Завдяки будівництву мостів у Фетешті та Чернаводе та будівництва 17 км автомагістралі, яка з’єднує ці два мости, будівництво майбутньої магістралі було фактично «розпочато», – зазначив румунський інженер Міхай Боїку. Однак його оцінки щодо будівництва автомагістралі Бухарест-Констанца до 1990 року не виправдалися.
Серед великих інфраструктурних проєктів епохи Чаушеску найбільш помітними були Трансфегарашська дорога, магістраль Сібіу – Бухарест – Констанца та мости у Чернаводе.
Перша автомагістраль в Румунії, ділянка A1 Бухарест - Пітешті, довжиною 95 км, була урочисто відкрита в 1972 році. Друга ділянка побудована у 1980-х роках. 17 кілометрів автостради Соарелуй між Фетешті та Чернаводе були урочисто відкриті в 1987 році Ніколає Чаушеску.
Проєктна швидкість автомобілів на цих шосе становила 140 кілометрів на годину.
"1 липня 1972 року введено в експлуатацію першу в нашій країні автомагістраль. Ось ще важливі дані: 100 кілометрів, два напрямки руху по 7 метрів, розділені 4-метровою зеленою зоною. Кожен напрямок складається з двох смуг руху по 3,5 метра кожна. Дорожнє покриття – асфальтобетонне, а в обох напрямках руху передбачена 3-метрова смуга безпеки. Центральна зелена зона, яка буде заповнена карликовою рослинністю, має роль утворити захисний екран від світла фар транспортних засобів, що їдуть із зустрічного напрямку», — повідомляв у 1973 році журнал Almanah Auto.
Коли магістраль здавали в експлуатацію, влада Чаушеску оголосила про нові плани щодо розширення мережі швидкісних доріг.
«Програма будівництва автомобільних доріг і магістралей продовжується; у минулому році були розроблені дослідження та проекти для автомагістралі Бухарест-Літораль, виконання яких на ділянках розпочнеться вже в 1972 році», - повідомляв Науково-технічний альманах.
Утім лише через 15 років, у листопаді 1987 року, колишній комуністичний лідер країни Ніколає Чаушеску урочисто відкрив другу автомагістраль у Румунії, довжиною 17 кілометрів, між містами Фетешті та Чернавода, також були відкриті нові мости через Дунай.
Наприкінці 1980-х років мережа доріг у Румунії складала понад 70 000 кілометрів, але лише 11 000 кілометрів з них можна було класифікувати як сучасні дороги відповідно до міжнародних стандартів.
Лише у середині 2000-х років була завершена ділянка Бухарест - Чернаводе, а в 2012 році останні сектори автостради Соарелуй.
На початку 1990-х років проект маршруту румунської автомагістралі в мережі TEM був замінений новими планами, які мали на меті побудувати 1000 кілометрів автомагістралі у період з 1992 до 2002 року.
Утім жодна запланована ділянка автомагістралі не була відкрита в 1990-х роках. Всі швидкісні шосе, побудовані за останні два десятиліття в Румунії, були побудовані на інших маршрутах, ніж той, який був запланований у 1980-х роках.
Наразі у Румунії знаходиться на стадії проєкту Південна автострада (A6) Бухарест – Лугож, довжиною 300 кілометрів.
На даний момент Румунія має понад 1100 кілометрів автомагістралей, більшість з яких були побудовані за останні 15 років, а ще 1000 кілометрів запланованих автомагістралей знаходяться на стадії будівництва або на стадії розгляду тендеру.
