Про смерть відомого науковця директора Інституту електронної фізики в соцмережі Facebook повідомив Іван Баран.
Серце академіка Отто Бартоломійовича Шпеника перестало битися 29 вересня на 83-му році життя.
Як зазначають рідні науковця, Отто Шпеника у понеділок їх госпіталізували із загостренням хвороби Covid-19, а сьогодні академіка не стало.
Отто Шпенику в липні виповнилося 82 роки. Науковець був знаний в Україні та закордоном:
- Іноземний член Угорської академії наук
- почесний громадянин міста Ужгород
- голова Закарпатського фізичного товариства
- Президент Закарпатського відділення Малої академії наук
- голова Закарпатської філії Федерації вчених України
- доктор фізико-математичних наук, професор
- член секції фізики Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки
- член Експертної ради ВАК України
- член бюро Відділення фізики і астрономії НАН України
- Соросівський професор
- лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
- член наукової ради «Фізика плазми» Російської академії наук
- член оргкомітетів та організатор багатьох республіканських та міжнародних наукових конференцій
- «Людина року ’97» міста Ужгород.
Редакція Mukachevo.net висловлює щирі співчуття рідним та близьким померлого академіка.
Довідково: Шпеник Отто Бартоломійович (народився 14 липня 1938 року) – радник при дирекції Інституту електронної фізики НАН України, академік НАН України, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії НАН України ім. І. Пулюя, дійсний член Угорської академії наук, почесний громадянин міста Ужгород, голова Закарпатського фізичного товариства, Президент Закарпатського відділення Малої академії наук, голова Закарпатської філії Федерації вчених України, доктор фізико-математичних наук, професор, член секції фізики Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член Експертної ради ВАК України, член бюро Відділення фізики і астрономії НАН України, Соросівський професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член наукової ради "Фізика плазми" Російської академії наук, член оргкомітетів та організатор багатьох республіканських та міжнародних наукових конференцій, "Людина року '97" міста Ужгород. Нагороджений орденом "За заслуги ІІІ ступеня" та почесним знаком "Винахідник СРСР", Подякою президента України Л.Д. Кучми (1999 р.), Почесною грамотою Закарпатської обласної державної адміністрації (1997 р.), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради (2000 р.), пам'ятною медаллю Дебреценського наукового центру Угорської АН, пам'ятною медаллю ім. Лоняї Саболч–Сатмар–Березького наукового товариства Угорської АН (1998 р.), ювілейною медаллю інженерного факультету Мішкольцського університету (1998 р.).
У 1961 році закінчив фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету та отримав кваліфікацію "фізик. Вчитель фізики". У 1964 закінчив аспірантуру при кафедрі оптики Ужгородського державного університету. У 1967 році в Ленінградському державному університеті захистив кандидатську дисертацію на тему "Збудження атомів при зіткненнях з моноенергетичними електронами". У 1975 році в Інституті фізики АН України захистив докторську дисертацію на тему "Дослідження процесів збудження при зіткненнях повільних електронів та іонів з атомами".
Один із ветеранів кафедри оптики, квантової електроніки та Проблемної науково-дослідної лабораторії фізики електронних зіткнень УжДУ, активний учасник створення Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН України та відділу іонних процесів, чимало зусиль доклав по будівництву лабораторного корпусу та створенню передумов для відкриття першого на Закарпатті академічного інституту – Інституту електронної фізики НАН України; перший його директор. Один із продовжувачів ужгородської наукової школи з фізики електронних зіткнень. Серед його учнів 15 кандидатів та 2 доктори наук.
Галузі наукових інтересів: експериментальна атомна фізика, оптика, фізика електронних і атомних зіткнень, фізична електроніка, взаємодія електронів з поверхнею твердого тіла, елементарні процеси у верхніх шарах атмосфери Землі і планет.
Має 320 друкованих праць та 8 авторських свідоцтв на винаходи.
Співавтор монографій:
- Szoter L., Spenik O. A rugalmatlan elektron-atom utkozeseket kisero nehany fizikai alapfolyamat vizsgalata. A lumineszcencia kutatasok aktualis kerdesei XIX kulonkiadasa – Pecs: Magyarorszag, 1996. – 122 O.
- Завілопуло А.М., Ремета Є.Ю., Снігурський О.В., Шпеник О.Б. Метастабільні атоми та молекули – Львів: Євросвіт, 2001. – 440 c.
Співавтор вступної статті в книзі: Іван Прохорович Запісочний – Київ: Наукова думка, 1997. – 106 с.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
