Рік тому проект FORZA проводив в області вибіркове соціологічне опитування на пілотних територіях Хустського та Рахівського районів, а також в м. Ужгороді, метою якого було з’ясувати—наскільки закарпатці переймаються проблемами лісівництва, які з «лісових» тем найбільше «на слуху»в і чи достатньо інформується населення щодо діяльності у галузі лісового господарства.
Рік тому проект FORZA проводив в області вибіркове соціологічне опитування на пілотних територіях Хустського та Рахівського районів, а також в м. Ужгороді, метою якого було з’ясувати—наскільки закарпатці переймаються проблемами лісівництва, які з «лісових» тем найбільше «на слуху»в і чи достатньо інформується населення щодо діяльності у галузі лісового господарства. В цілому свій дохід з лісовим господарством пов’язують 15% опитаних, що виходячи з кількості населення на пілотних територіях становить близько 50 тис. осіб в двох районах і обласному центрі.
Згідно з результатами дослідження, найбільш відома проблема, яка стосується лісового господарства, – це вирубка лісів. Другою по значимості є питання розвитку екотуризму, вело-, гірського туризму. Про нього також дуже багато говорять, особливо як альтернативу до вирубки лісів і як спосіб розвитку екологічно безпечного лісового господарства. Тим більше показовими є ці дані тому, що пріоритетним у використанні лісу нашого регіону респонденти вважають саме розвиток туризму і відпочинку. Таким чином переважна більшість населення очікує від лісового господарства не активного використання і переробки деревини та інших сировинних ресурсів, а створення умов для індустрії відпочинку. Показовими у цьому плані є і відповіді на питання, якою мірою повені на Закарпатті пов’язані з вирубкою лісів. Так 57,6% вважають цей зв’язок повним, а 29% частковим. Отже більше 85% опитаних напряму пов’язують повені з вирубкою і тому населення області проти активної розробки деревообробної галузі. Загалом її вважають пріоритетною лише 10,6% респондентів.
Хоча треба відзначити, що в різних районах показник цей неоднаковий. Так в Ужгороді його пріоритетним вважають 4,9% опитаних, в Хустському районі 8,7%, а на Рахівщині 18,6%. Тобто спостерігається пряма залежність громадської думки від економічної специфіки району. Так цілком закономірно в гірському Рахівському районі пріоритетною деревообробну галузь вважають майже в 4 рази більше респондентів, ніж в обласному центрі. Корелює це і з таким питанням, як залежність добробуту населеного пункту від лісового господарства. В Ужгороді пряму залежність бачать 57,9% опитаних проти 31,3%, які вважають її незначною. У Хустському районі відповідно 58,6% проти 22,1%, у Рахівському – 62,9% проти 17,5% (ст.2,3,4).
Щодо норм екологічної безпеки, то на думку респондентів, найбільше виконується вимога про обов’язкове засадження лісосік молодняком. На другому місці серед екологічних вимог знаходиться ефективність діяльності лісничих. І тут так само найменш позитивно цю діяльність оцінюють жителі Ужгорода, хоча й різниця між різними групами опитаних не є такою суттєвою.
Найбільшою екологічною проблемою у дотриманні норм, які не виконуються, закарпатці вважають збереження в належному стані лісних доріг. Це відзначають жителі всіх районів. Також достатньо критичне відношення до наявності екологічно-безпечної техніки та проведення протизсувних та протиерозійних робіт.
11-13 листопада минулого року в Закарпатті було проведено повторне вибіркове соціологічне опитування.Стосовно обізнаності населення з проблемами лісового господарства, то проблема вирубки лісів залишається найбільш відомою і у відсотковому відношенні, ці показники не змінились. А от про приклади співпраці сільських громад з лісгоспами населення стало більш інформоване. Статистично значима різниця в бік більшої обізнаності населення також по таких показниках: позитивні приклади діяльності лісгоспів, розвиток екотуризму, вело- і гірськолижний туризм. Менше люди чують про конфлікти між лісгоспами та сільськими громадами.
Що стосується норм екобезпеки, то опитані статистично більше відзначають наявність екологічно безпечної техніки, прибирання місця вирубки, обов’язкове засадження лісосік, збереження в належному стані доріг. В той же час ефективність діяльності лісничих, на думку населення, знизилась. Певною мірою змінилась думка опитаних щодо причин останніх повеней. Суттєво більше закарпатців у другому опитуванні вважають це випадковим збігом обставин.
Пріоритети відносно використання лісу у регіоні в цілому залишилися незмінними.
