В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стало застосування нових технологій у боротьбі з ожеледицею та іншими природними явищами, які можуть допомогти б у роботі комунальників та зменшити шкідливий вплив на здоров’я мешканців міст.
Замість звичайної солі та піску, що використовують для посипання тротуарів, можна використовувати менш шкідливі природні мінерали, які застосовують у медицині,-- кажуть фахівці. Європейські країни вже давно відмовилися від розкидання хлориду натрію (солі) «на вітер», тим більше, що від цього страждають не тільки навколишнє середовище, а й здоров’я мешканців міст. Альтернативою для комунальників та власників приватних садиб і науковці і підприємці називають хлорид магнію (бішофіт), природний мінерал, поклади якого є в Україні, Росії, Німеччині. Як розповів Франк Валькгоф (Німеччина), виконавчий директор заводу «Бишофит Авангард», у Німеччині хлорид магнію застосовують понад 100 років, а від пісково-соляної суміші відмовилися взагалі. Хіба що завозять пісок особливого походження із Італії. «Недолік використання піску на дорогах,по-перше, полягає у тому, що він потрапляє у каналізаційні люки, де залишається у каналізаційній системі. По-друге, пісково-соляну суміш можна використовувати при невеликих морозах. Ще одна пересторога — великий вміст у солі хлоридів (60%), які накопичуються у ґрунтах та потрапляють у водойми,-- каже Франк Валькгоф.—Агресивність хлориду магнію (бішофіт), на відміну від солі, менша (містить 30% хлоридів), він витримує мінусові температури до 30 градусів. Крім того бішофіт використовують як добрива».
Ідею використання нових технологій у комунальному господарстві підтримав Євген Панько, директор підприємства «Вімар –Україна». За його словами у господарстві треба застосовувати такі реагенти, які мінімально впливають на навколишнє середовище. «Тим більше, що родовища натрію хлору (солі) є обмеженими. До прикладу, за один сезон у Києві використовується 38 тон кам’яної солі, цієї кількості вистачає, щоб покрити 28-см шаром солі лівобережну частину столиці,- каже підприємець.—Хочеться, щоб наші міста мали європейський вигляд, і люди взимку не ковзались по асфальту,а навесні — не покривались пилом, який піднімається у повітря».
Віталій Лещинський, командир взводу Дорожньо-патрульної служби м.Ужгорода, додав, що несприятливі погодні умови на автошляхах спричиняють чимало дорожньо-транспортних пригод. «З початку року Ужгороді трапилось 70 дорожньо-транспортних пригод, --зазначив Віталій Лещинський. – Випала значна кількість опадів, дороги після цього більш розбиті, що призводить до небезпеки. Автошляхи посипають тільки піском».
Що стається із сіллю після зимового сезону і як вона впливає на екологію розповів Сергій Сухарев, кандидат хімічних наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища УжНУ. За його словами одна з причин підтоплення населених пунктів—засмічення каналізаційних систем, де збирається чимало піску. По-друге, пісок має здатність подрібнюватися і розноситися повітрям. Кам’яна сіль, яка добре розчиняється і накопичується у верхньому шарі ґрунту, унеможливлює ріст рослинності. А потрапляючи у каналізаційну мережу, річку Уж сприяє збіднінню флори, --каже науковець. –Бішофіт—не панацея, але це—мінімізація шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я громадян. Цей мінерал має теж корозійну здатність, але нижчу, ніж сіль. Для Закарпаття він корисний як добриво, адже для виноградників необхідні кислі ґрунти, А при гідролізі сполуки магнію зростає кислотність і води і ґрунтів. Це і протипиловий засіб».
