З січня 2025 року компанії у Чехії, які хочуть найняти більше 50 працівників із третіх країн, зобов'язані подавати заявку до муніципалітету того міста чи селища, де планується розмістити іноземців. А місцева влада має право схвалити або відхилити їх приїзд якщо сумарна кількість осіб у заявках перевищує 50 за три останні місяці, повідомляє портал Novinky.
Справа у тім, що деякі іноземні працівники створюють проблеми у промислових містах Чехії. Вони часто приїжджають на заробітки без сімей, а у вільний час деякі з них вживають алкоголь у громадських місцях, влаштовують бійки тощо.
Для вирішення цієї проблеми уряд Чехії посилив умови працевлаштування іноземців із третіх країн, що не входять до Євросоюзу. Утім бажаного ефекту це поки що не дало.
Наприклад у чеському місті Пльзень мешкає близько 45 тисяч іноземців, що становить приблизно 20% від загальної чисельності населення. Більшість із них – громадяни України, Словаччини та В'єтнаму.
«У нас є статистичні дані, що підтверджують, що більше половини мешканців стурбовані збільшенням кількості іноземців та працівників. Частка приїжджих у загальній кількості вчинених кримінальних злочинів становить 7%», - каже мер міста Роман Заржицький.
Деякі іноземці неодноразово вчиняли адміністративні правопорушення. Але, як зазначає Заржицький, за чинним законодавством у міської влади немає інструментів, щоб покарати таких "рецидивістів" і видворити за межі території населеного пункту.
Наразі влада Пльзеня веде переговори з міністерством внутрішніх справ Чехії про посилення закону про адміністративні провини, щоб вони підсумовувалися і при досягненні певного порога перетворювалися на кримінальний злочин.
Скарги на проблемну поведінку іноземців надходять і до мерії іншого великого промислового міста – Млада-Болеслава. На одному лише автомобілебудівному заводі Škoda Auto офіційно працюють 36 тисяч осіб, з яких близько 1500 - іноземці з третіх країн.
Проблеми в місті схожі на ті, що в Пльзені: пияцтво, бійки і безлад, які часом влаштовують іноземці. Місцева влада шукає способи вирішення складної ситуації, але поки не знаходить їх.
«Цей закон спрямований на дуже специфічну групу, а саме на кваліфікованих працівників із третіх країн. Але вона ніяк не стосується тих іноземних працівників, які приїжджають з інших країн ЄС. Простіше кажучи, закон спрямований на зовсім іншу групу людей, ніж на ту, яка чинить протиправні дії в нашому місті», - заявив мер Йржі Боушка.
За даними муніципальної поліції, проблеми часто виникають, наприклад, із робітниками з Польщі чи Словаччини. Однак, на них нові правила не поширюються.
«Я вважаю, що набагато важливіше порушити питання про повернення заборони на перебування в місті для проблемних осіб, які здійснюють повторні адміністративні порушення», - сказав Боушка.
За даними поліцейської президії Чеської Республіки у 2024 році на території країни було розкрито 78 178 кримінальних злочинів. З них на іноземців припадає 9441 злочинів.
Серед іноземців найбільше кримінальних переслідувань велося проти громадян України – 3842 особи або 5% від загальної кількості осіб. На другому місці розташувалися громадяни Словаччини – 2348 кримінальних переслідувань чи 3%. На третьому опинилися громадяни Польщі – 381 особа, що переслідується, або 0,5%.
Водночас важливо розуміти, що українці є найчисельнішою іноземною діаспорою у Чехії. Згідно з офіційними даними МВС Чехії, до кінця 2024 року в республіці легально проживали 589 456 громадян України (з них 388 067 з візами тимчасового захисту). Громадян Словаччини було майже в 5 разів менше – 121472 особи, громадян Польщі у 34 рази менше – 17733 особи, а громадян Румунії у 28 разів менше – 21049 осіб.
Тобто на кожну тисячу громадян Польщі у 2024 році припадало 21,5 кримінальних переслідувань; далі йдуть громадяни Словаччини (19,3 злочинів на 1000 осіб) та громадяни Румунії (17,6 кримінальних переслідувань). А на кожну 1000 громадян України припадало 6,5 кримінальних переслідувань.
Раніше міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан неодноразово заявляв, що наплив українських біженців абсолютно не вплинув на рівень злочинності в країні.
