Весна – час пробудження природи. Першими у лісі зацвіли підсніжники і проліски, а разом з ними на лоні природи „квітують” і цілі купи побутових відходів.
Представники районних ЗМІ вирушили у рейд „помилуватися” отими красотами.
Спочатку наш шлях проліг у Велику Копаню. Тут між селом двійнят та Широким біля естакади насипана кучугура побутових відходів. Лісничий ДП „Виноградівське лісове господарство” Степан Фединець каже, що вони не раз пропонували встановити тут контейнер, але, на жаль, їх ніхто не підтримав. „Таких стихійних несанкціонованих сміттєзвалищ у наших лісах дуже багато. Як завжди, лісник поприбирає, а наступного дня водії знову „скрасять” лісові пейзажі „свіжим” сміттям, – каже Степан Миколайович. – Деколи із дитячих шкільних зошитів чи накладних із магазинів нам вдається вирахувати тих, хто, їдучи трасою, викинув у ліс мішок із сміттям. Хоча, насправді, доказати власну правоту нам дуже важко, адже „на гарячому” ми водія не впіймали, а це бувають не лише люди з нашого району, а й із сусідніх – Хустського чи Рахівського. Захаращують ліси і відпочиваючі, які не потрудяться поприбирати за собою після пікніка, навіть не замислюються над тим, що на наступні вихідні вони можуть знову сюди повернутися. Невже їм буде приємно провести дозвілля у смітнику?”. Стихійні сміттєзвалища ми побачили і в Широкому біля саду колишнього радгоспу „Виноградівський”, по дорозі на Букове, у потічку Салба неподалік санаторію „Теплиця” та в урочищі „Дубки”. Вздовж придорожніх лісових смуг накидані пластикові пляшки. Така картина псує узбіччя доріг вже не перший рік, і це при тому, що у нашому районі діє „АВЕ Виноградово”, а, отже, не мало би бути і проблем із вивезенням побутових відходів.
Згідно розпорядження голови райдержадміністрації у районі розпочато місячник благоустро;ю та встановлення єдиного санітарного дня з очищення територій району. Тож зараз органи місцевого самоврядування мали б прискіпливіше підійти до очистки придорожніх лісових смуг. А, може, цей тягар так і залишиться на плечах одних лісників?.. Варто усвідомити, що чисто не там, де постійно прибирають, а там – де не смітять. Адже, захаращуючи ліси – легені нашого району, ми не просто псуємо їх зовнішній вигляд, а тим самим шкодимо власному здоров’ю, демонструємо свою деградацію і духовне зубожіння.
