Тут на території заповідника, що займає майже 250 гектарів, цвітуть вузьколисті нарциси. Кореспондент "ВЗ" побував у Долині нарцисів перед піком цвітіння квітів.
Оскільки був вихідний, у присілку Кіреші від його початку до власне долини простяглася суцільна паркувальна смуга з автівок та автобусів. Поміж ними – потік туристів із сусідніх областей, Словаччини, Угорщини, Чехії, Росії і навіть Німеччини. Пік цвітіння нарцисів припадає на середину травня. Взагалі, екзотичні квіти тут цвітуть протягом усього місяця. Саме у цей час сюди щодня навідуються від п’яти до 10-ти тисяч туристів.
Квіткове поле неподалік Хуста радує людське око вже близько 30-ти років. З інформації, що розміщена на стендах музею нарцисів при вході на поле, дізнаємося, що у 1980 році Долина нарцисів стала частиною Карпатського біосферного заповідника і почала охоронятися. Крім найбільшої в Європі плантації нарцисів, тут ростуть 497 видів інших рослин, з яких 14 занесено до Червоної книги України, та живуть 97 видів тварин, з яких 28 червонокнижних. Цей заповідний масив розміщено на висотi 180-200 метрів над рівнем моря у захiднiй частині Хустсько-Солотвинської долини на стародавнiй «терасi» Тиси. Тутешні нарциси – середньоєвропейський високогiрний вид, поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100-2060 метрів…
При вході на нарцисове поле стоїть лісничий, який перевіряє квитки. «Перепустка» для дорослих у долину коштує 10 гривень, для дітей - три.
Нарциси займають хіба 3-5% всього заповідника. Коли порівнюєш їх густоту дворічної давності, складається враження, що кількість квітів на окремих білих острівцях з року в рік зменшується. Керівник туристичних груп та інженер-лісознавець Карпатського біосферного заповідника Мирослав Кабаль розповідає нашому кореспонденту, що зменшення кількості квітів спостерігалося минулого року. Зараз же вдалося зупинити цей процес. Гід каже, що зменшенню популяції нарциса вузьколистого посприяла меліораційна система, прокладена в долині ще за радянських часів. Тому минулого року тут було встановлено шлюзи, які утримують вологу на полях, де ростуть квіти.
Ще однією причиною зменшення нарцисів фахівець називає велику кількість дикорослих трав та кущів верби, які оточують нарцисове поле. Тому щороку після цвітіння і знасінення поля скошують і потроху вирубують вербу. Цьогоріч до процесу очищення нарцисової долини планують залучити навіть буйволів. Ферма з вирощування цих тварин розташована неподалік нарцисової «резервації». Тому тварин після цвітіння виганятимуть сюди на пашу. Вони, з’їдаючи траву й кущі верби, повинні допомогти у збільшенні кількості квітів на наступний рік.
Процес зникнення квітів підтвердив і директор Держпідприємства «Долина нарцисів» Іван Ференцик. Він каже, що цей процес розпочався ще у 80-х роках, коли тут проклали меліораційні канали. Після цього вся вода з самого поля стекла в ці штучні канави. Проте директора радує, що протягом останніх двох років туристи, котрі відвідують плантацію нарцисів, стали вихованішими, і квіти вже значно менше потерпають від людського фактора.
Місцеві жителі розповіли нам одну з легенд виникнення диво-долини. У сиву давнину у Хусті на горі стояв замок, де жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. А на околиці міста працював гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато візитерів та городян із дорогими гостинцями. Іванко теж хотів зробити подарунок і виготовив дивну вазу, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. Коли гончар дарував свій витвір, Іванко та Руся закохались одне в одного і почали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався про це і так ошаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув її з княжої гори. Ваза розбилася об скелю та розсипалась по долині дрібним кришталевим дощем. Коли зійшло сонце, всі побачили, що долина вкрита біло-зеленим квітчастим килимом. Так і виникла долина нарцисів поблизу Хуста.
