Та для цього є одна умова: блискучі циліндрики треба приносити у пункти їх прийому і в жодному разі не викидати у звичайний смітник. В останньому випадку вони потраплять у навколишнє середовище і нароблять чимало шкоди. До прикладу, усього-навсього одна пальчикова батарейка забруднює територію у 20 кв.м. або 400 літрів грунтових вод.
“Питання поводження з твердими побутовими відходами і на Закарпатті, і на Україні загалом є досить проблемним, адже дотепер не врегульовано”, — розповіла у прес-центрі “Закарпаття” президент регіонального молодіжного екологічного об’єднання “Екосфера” Оксана Станкевич.
За її словами, лише 60% сміття потрапляють на сміттєзвалища, решта взагалі нікуди не вивозиться і залишається там, де його викинули. Еколог стверджує: “0,6% від усього сміття — це дуже небезпечні відходи, що належать до 1 класу. Сюди, серед іншого, відносять і батарейки. Потрапляючи у середовище, батарейка через певний час починає текти і стає основним чинником забруднення, адже в середовище потрапляють важкі метали. От кадмій — дуже небезпечний токсичний елемент.
Потрапляючи через воду, їжу у організм людини, він спричиняє серйозні хвороби. Людина може довгий час проходити обстеження і не розуміти, чому так часто і так серйозно хворіє. До речі, найбільший відсоток кадмію у довкілля потрапляє якраз через батарейки. Крім того, небезпечними є цинк, марганець, нікель. Ще — свинець, якщо йдеться про великі батареї та акумулятори. В деяких батарейках може міститись ртуть. Якщо ми це не збираємо і не утилізуємо, наносимо серйозну шкоду екології. А практика показує, що багато людей не те, що не збирають, але й не задумовуються над цим питанням. До речі, до небезпечних відходів відносять і енергозберігаючі лампочки, які теж треба збирати і утилізувати”.
“Ідея збирати відпрацьовані батарейки і відправляти їх на переробку виникла приблизно три місяці тому, коли побачили, що в декотрих областях така практика вже існує”, — розповів ініціатор ужгородської акції Ростислав Ткаченко. За його словами, безкоштовно переробляти батарейки взялися на львівському заводі “Аргентум”. До речі, саме там є змога переробляти батарейки з усієї України, тому було б непогано, аби цей рух набув масового розповсюдження. Принаймні, на ініціативних людей з усієї області учасники акції дуже сподіваються.
“Найменша кількість батарейок, яку приймають на заводі, — 30 кг. Як тільки ми їх назбираємо, відправимо першу партію. Щоправда, доставка до Львова, як і скриньки для збору батарейок, оплачуються спонсорським або волонтерським коштом. Взагалі було б непогано, аби кожен заклад, особливо той, що продає батарейки, встановив у себе таку коробочку”, — повідомив ініціатор акції і зазначив, що наразі встановлено 7 коробок, однак кількість їх буде зростати. На сьогоднішній день скриньки знаходяться у таких закладах:
Супермаркет “Дастор” (відділ, де продається косметика)
Магазин “МКТ” (вул. Собранецька, 14)
Магазин “Наша Сила” (пр-т Свободи, 49)
Фотостудія «Коцка» (вул. Перемоги, 11-б)
Кафе-бар «Акваріум» (вул. Льва Толстого, 46)
Ринок по вул. Краснодонців (2 ряд, де продають батарейки).
Прес-центр «Закарпаття» (вул. Другетів, 60)
Зверталися волонтери і по допомогу до чиновників, та відповідь їх була короткою: для такого роду діяльності потрібна спеціальна ліцензія. “Скажу чесно, я дуже здивований і навіть обурений, адже для того, щоб викинути батарейку у навколишнє середовище, ліцензію не потрібно, а для того, аби її зібрати і відправити на переробку – так”, — зазначив Ростислав Ткаченко. За словами Ростислава, один із заступників міського голови Ужгорода, прізвища котрого хлопець не захотів називати, сказав, що “це йому не цікаво”.
Тим не менше, цікаво це простим ужгородцям, котрі дійсно вболівають за екологію і майбутнє власних дітей. До прикладу, ужгородка Рузанна, дізнавшись про акцію, принесла у прес-центр “Закарпаття” цілу коробку відпрацьованих батарейок, котрі збирала впродовж багатьох років. “Багато хто з моїх знайомих сміявся, що я збираю батарейки, але нарешті настав той день, коли я можу віддати їх, а не викинути на смітник. Ми з сім’єю усюди, де буваємо, стараємося перебирати хороший досвід.
Багато років тому у Європі ми побачили, що люди викидають використані батарейки у спеціальні контейнери, встановлені у супермаркеті. Ця ідея мені здалася чудовою. І ми почали окремо збирати скло, папір, батарейки. Це добра ініціатива і ми віримо, що вона спрацює. Шкода, що покищо все камерно відбувається, а можна було б багато чого придумати. Наприклад, залучити дітей у школах, це б і виховувало одразу”, — сказала жінка. Вона зазначила, що із задоволенням встановить скриньку у школі, де навчається її десятирічна донька, яка уже зараз мріє стати екологом.
Наприкінці Ростислав Ткаченко наголосив, що акція буде тривалою і долучитися до неї може кожен. До речі, за його словами, можна не тільки здавати батарейки у пунктах їх прийому, але й ставати волонтерами. Для цього необхідно зв’язатися із Ростиславом за телефоном 096-281-61-27 або за електронною адресою stopbatarejka@gmail.com
