У «Зефірчику» - затишно. Тут ходять босоніж, крізь шибку світить ласкаве осіннє сонце і тому фотографувати тут приємно. Знімки виходять у якомусь чарівному світлі. Дитячі ручки розминають глину, голівки схилилися над ліпленням. Вони готуються до виставки.
Полиці геть повністю вставлені керамічними квітами, писанками, будинками, фантастичними і казковими істотами, русалками, принцесами і скриньками.
- Хто це зліпив такого прекрасного лева? – дивується журналіст Мукачево.net.
- Це не лев. Це коник, -- уточнює другокласниця Даша, піднявши від ліплення очі на дядька, який не розуміється на виліплених тваринах.
- Хм, вибачте, я думав лев…
- Розумієте… це ж діти так ліплять, -- «добиває» Даша і заглиблюється у свій глиняний твір.
Її сусід, третьокласник Артем залюбки підхоплює розмову і, перебираючи фігурки, показує улюблені.
Одночасно тут займаються від 4 до 12 діток. І зайняті вони важливою справою. Вони готують експонати для виставки, яка буде для гуртка кераміки при центру творчого розвитку «Зефірчик»… четвертою! Процесом керують Анна Оніско та Андріана Куруц. Час від часу відривають свою увагу від своїх вихованців, щоб показати ту чи іншу фігурку і розповісти про те, як вони «дійшли до такого життя». Говоримо з керівником гуртка Анною:
- Так, готуємо виставку. Усі експонати у нас вже зліплені і випалені. І ця виставка відкривається буквально завтра.
- Де вона відбудеться?
- У провулку «Гірчичне зерно». Свого часу ми виготовили стенд-вітрину і використовуємо її для наших інсталяцій-виставок. Діти ліплять фігурки на якусь тему. Потім ми їх випалюємо, розфарбовуємо іноді і показуємо людям. Перша виставка відбулася у нас просто тут, у нашому приміщенні. І мала такий шалений успіх серед батьків наших вихованців, що ми вирішили показати нашу роботу городянам. І мали немалий успіх, треба сказати. Друга виставка була присвячена Різдву і відбулася взимку вже у «Гірчичному зерні». Її могли побачити всі городяни. Третя – у приміщенні кафетерію «Палачінта». Вона була на тему великодня. Писанки, кошики, зайчики… І так та виставка сподобалася власникам кафетерію, що вони дуже просили її залишити назавжди, Ми дуже вибачалися, але не змогли цього зробити. Бо кожна робота підписана і належить її автору. Кожна дитина цінує свою роботу, забирає додому і зберігає у власному музеї, формує власні домашні виставки своїх робіт.
- Третя?
- Ооо, це була хороша виставка. Різдвяна. По-суті, це була різдвяна міні-шопка із усіма традиційними персонажами Різдва. Немовлям Ісусом, Йосипом, марією, трьома царями, які принесли дари новонародженому Спасителю, анголами-провісниками і великою вифлеємською зіркою. Вона стояла доступною для відвідування усі різдвяні свята і ще довго після них і відвідало її багато людей.
- А чому буде присвячена ця виставка і яка її тема?
- Дню міста. І тема її –місто. Ось роботи: дерева, будинки, собачки – у місті ж є собачки. Хлопці охоче ліплять машини. Буде багато будинків, машин. І навіть річка буде.
- Скільки виставка буде відкритою?
- Ми б хотіли щоб вона тривала тижні зо два. Щоб усі городяни могли побачити її. Діти присвятили свої роботи рідному місту і, мабуть, варто побачити це. Зранку починаємо її інсталювати і вже десь в обід вона буде відкрита і діятиме. Запрошуємо усіх!
