Чим старші наші діти – тим хворіші
«Сліпі, криві, горбаті і хворі», -- дуже багато наших дітей саме такими залишають шкільні стіни. Але якщо раніше лікарі часто висували претензії до освітлення у школах, незручних парт, температури і вологості у класних приміщеннях, то нині більше нарікають навпаки на досягнення науково-технічного прогресу і блага цивілізації. Комп’ютери, мобілки, енергетична їжа, необхідність володіти великим обсягом інформації позначаються на здоров’ї підростаючого покоління – таке резюме із розмов з дитячими медиками Ужгорода.
У шість до школи зарано
Офтальмолог Антоніна Пахтер каже, що нині хвороби ока займають одне з перших місць серед усіх захворювань у дітей. Дітей в окулярах останнім часом на вулицях стало більше, помолодшав і вік у якомуих вперше виявляють вади зору. Із 21 тисячі дітей в Ужгороді на обліку у дитячих офтальмологів — понад 2 тисячі. Якщо раніше, серед причин, які викликали порушення зору, медики найчастіше говорили про недостатній рівень освітлення класів, навчання у другу зміну, велике зорове навантаження, пов`язане з навчальним процесом, авітаміноз, багатогодинний перегляд телевізора, то нині до них додалися комп`ютер та мобільні телефони. "Ми відзначаємо, що діти, які граються в ігри на мобільних телефонах, мають проблеми із зором значно частіше. Пояснюється це просто: екрани на телефонах маленькі, предмети на них дуже дрібні і рухаються надзвичайно швидко. Відтак дитина дуже сильно концентрує увагу і зорові м`язи надзвичайно перенапружуються", — пояснює лікар.
А комп`ютери впливають не лише на очі, а й на кістково-м’язову систему, відбувається порушення постави. Це також призводить до застою крові в органах малого тазу. Відбувається і вплив на шкіру через електромагнітне та теплове випромінювання, не кажучи вже про те, що співпереживання, наприклад, героям гри, може викликати стрес. Усі ці фактори свідчать про комп`ютерний синдром, який при сидінні перед монітором 1-2 години виникає у 10-20% користувачів, 4-6 годин — у 20-40%, більше 6 годин — у 40—92%. Дітям шести років можна перебувати перед монітором не більше 10 хв., учням 2-5 класів – 15, 6-7 – 20, 8-9 – 25 хв., і старшокласникам півгодини, а після перерви ще 20 хв. Тільки хто нині цього дотримується, коли реферати на кілька аркушів вже у 6-8 класах вимагають не писати від руки, а набирати на комп’ютері…
Медики радять батькам звертатися до офтальмологів, якщо дитина близько підходить до телевізора, мружить очі, тре їх, низько нахиляється при письмі. І таке звернення зовсім не означає, що доведеться носити окуляри. Часто можна виправити ситуацію профілактичними заходами, спеціальними вправами, вітамінотерапією або ж окулярами, які треба носити лише кілька місяців.
Нинішні ужгородські школи, де профілактичні огляди виявляють більшу кількість дітей з вадами зору, Антоніна Іванівна умовно ділить на дві категорії. До першої відносить, наприклад, гімназію, школу №1, де більші навантаження, вимоги до знань. До другої — школи, де погане освітлення. У другому випадку ситуацію виправити простіше — через педколектив, або силами батьків. Важче, коли навчальний процес передбачає великі зорові навантаження. Тут можна діяти хіба роз`ясненнями, рекомендаціями.
Останні кілька років ужгородські офтальмологи спостерігають за дітками, які у шість років стають школярами. Антоніна Пахтер: "Навчання дітей з 6 років є негативним, вони ще фізіологічно не незрілі й очі не адаптовані до навантажень, пов`язаних зі школою".
«Мстиві животи»
Заввідділенням старшого дитинства міської дитячої клінічної лікарні Олена Губиш з практики потрапляння підлітків до стаціонару знає, що чим старші діти, тим більше у них проблем гастроентерологічного характеру. До того ж, якщо ще 3-4 роки тому більше було дітей з функціональними (тобто пов’язаними з порушеннями функцій органів без їх ураження), розладами, то зараз переважають органічні ураження — гастрити, гастродуоденіти, холецистити, панкреатити. А це вже, як кажуть, всерйоз і часто на все життя. Серед основних причин — грубі порушення у кількості та якості їжі, харчування нашвидкоруч, всухом`ятку, великі проміжки між вживанням їжі. Зазвичай, діти зранку йдуть до школи не снідаючи і їдять вже в 10-11 годин, коли вже відчувають голод. Також діти часто хворіють простудними захворюваннями, ще у дошкільному віці, а батьки самовільно, без консультації лікаря, дають їм жарознижуючі препарати, які негативно впливають на шлунок. Гастрити ж здебільшого викликані патогенними мікроорганізмами. Але їх не стало нині більше, просто методи діагностування стали кращими і їх масово виявляють.
Щоб не мати проблем з органами травлення, Олена Василівна радить підліткам прислухатись до прохань батьків, а батькам, не зважаючи на зайнятість, заклопотаність — приділяти увагу харчуванню дітей, слідкувати, щоб вони снідали з самого ранку. "Найкраще — кашами, омлетами, стравами, які проходять парову обробку. А бутерброд можна з`їсти і пізніше, в школі. Тим більше, що більшість нинішніх ковбас — це просто соєві продукти з різними добавками. Дуже важливо також, щоб діти в школі мали гарячі обіди. Звичайно, хочеться і піцу, і хот-дог, але важливо, щоб це не була їжа на щодень. Менше майонезів, кетчупів".
Щодо постанови Кабміну про заборону продавати у шкільних їдальнях чіпси, продукти з барвниками та емульгаторами, безумовно її підтримуючи, Олена Василівна висловила сумнів, чи всюди її будуть дотримуватися. "Треба також чимось компенсувати ці продукти, наповнити школи у достатній кількості якісними продуктами і за доступними цінами, бо просто заборонити завжди простіше. До того ж, діти мають достатньо можливостей купити такі продукти поруч зі школою".
Як нині сядеш – так колись не встанеш
За словами хірурга міської дитячої поліклініки Івана Сембера, серед вад постави у дітей шкільного віку найчастіше трапляється сколіотичне порушення постави. Це незначна деформація спини, яка здебільшого викликана неправильним положення тіла під час навчання, занять, перебування за комп`ютером тощо. Сколіозів, тобто сталого викривлення спини, яке відзначається, у тому числі, деформацією хребців, у нас менше, ніж в середньому по Україні.
Іван Андрійович відзначив, що профілактичні огляди дітей від садочків до шкіл та військкоматів проводяться у повному обсязі і свідчать, що чим старші діти, тим більше порушень у поставі. Серед учнів 6-9 класів у порівнянні з дошкільнятами і першачками, ріст іде у півтора-два рази. Будь-які незначні порушення хребта у підлітковому віці, з роками, у людей середнього та похилого віку, призводять до дистрофічно-дегенеративних порушень хребта — це й остеохондрози, і патології міжхребцевих дисків, тобто те, що потім може привести людину до нейрохірургічної операції. Якщо деформація відбувається більш значна, то це приводить до стиснення органів грудної клітки, черевної порожнини, тобто проблем терапевтичного профілю.
«Батьки здебільшого звинувачують школу — парти, стільці. Але ніхто не звинувачує себе. І я, і всі ми вчилися у тих же ужгородських школах. Умови були 10-20 разів гірші з освітленням, меблями, ніж зараз. Проте коли подивитися звіти моїх попередників, то патологій хребта раніше було значно менше. Насамперед, дітям потрібен спорт. Нині менше можливості займатися у секціях, зокрема, плаванням, водним поло, що колись дуже добре було розвинуто в Ужгороді. А заняття у басейні — найкращий спорт, який розвиває у дітей м`язову систему, позитивно діє на ортопедичні захворювання».
На думку пана Сембера, уроки фізкультури, хоч би вони були в школах і щодня, ситуацію не виправлять, хіба внесуть незручності. З практики міські лікарі знають, що багато проблем пов’язано із здачею нормативів на уроках фізкультури. «Після цих кросів, а це надмірне фізичне навантаження на будь-який організм, навіть на тренований, під нашими кабінетами більшає дітей. Вважаю, що це просто знущання над організмом. Наскільки пам`ятаю ще свої шкільні роки, за ті кілька тренувальних забігів підготуватися до здачі за визначеними нормативами можуть тільки одиниці».
За словами хірурга, також батьки мало приділяють увагу тому, як сидять і ходять їхні діти і навіть після профілактичних оглядів, коли лікарі звертають увагу, що у дитини є проблеми з поставою і просять прийти на докладнішу консультацію у поліклініку, не завжди на це зважають.
Хоч і банально, але чистота – запорука здоров’я
Лікар-інфекціоніст міської дитячої поліклініки Катерина Газуда повідомила, що за кілька тижнів навчання вже у чотирьох школах Ужгорода є випадки захворювання на вірусний гепатит. Поки що це лише природне циклічне зростання цієї хвороби, проводяться заходи, щоб запобігти її поширенню. Зараз немає, як майже усю зиму та весну, випадків захворювання на кір.
Хвилює медиків досить висока захворюваність дітей на гельмінтоз (ураження глистами). Хоч ніби у місті мала б бути більша культура й санпросвітробота проводиться потужніше, ніж у селах. Серед причин — висока зараженість яйцями гельмінтів довкілля, ґрунтів.
Рекомендації інфекціоніста теж прості: дотримуватись правил гігієни, мити руки (от тільки вода у місті є не завжди) і … їсти менше неякісних продуктів, у тому числі уникати тих, які нещодавно заборонені Кабміном до продажу у шкільних їдальнях, адже вони послаблюють організм, роблять його сприйнятливим у тому числі й до інфекційних захворювань.
Лариса Подоляк
«Старий Замок «Паланок»
