Через зміни клімату природа збилася з ритму: змії, саламандри та ящірки виповзають просто на сніг, ведмеді блукають лісами в пошуках їжі, а перелітні птахи повертаються раніше, ніж зазвичай.
У народі поширена думка, що змії та інші плазуни можуть передчувати землетруси й тому завчасно виповзають зі своїх укриттів. Вважається, що вони чутливі до коливань ґрунту та змін атмосферного тиску, які передують підземним поштовхам.
Однак фахівці запевняють, що головною причиною передчасного пробудження тварин є саме аномально тепла зима, а не сейсмічна активність. Змії реагують насамперед на температуру: якщо ґрунт прогрівається до певного рівня, вони сприймають це як сигнал до виходу з зимівлі.
«Часто температура повітря складає 15, 14 ° навіть у січні. Температура грунту прогрівається до 4 ° тепла, що і викликає вихід цих тварин із зимівлі. Справа в тому, що ці тварини є пойкілотермні і особливо погано то на них не впливає. Мається на увазі, що вони виходять, через певний період часу температури навколишнього середовища падає і вони знову впадають у сплячку» - розповідає Федір Куртяк - кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник, завідувач кафедри зоології біологічного факультету УжНУ.
Водночас, стверджує фахівець, для тих хто не встигне знайти укриття до раптового повернення морозів, існує серйозний ризик просто замерзнути.
«Ще один момент, який ми спостерігаємо останнім часом доволі часто - це стосується більшості амфібій, а не плазунів. Це те, що амфібії за умов такої теплої погоди впродовж тривалого часу, до тижня, можуть встигнути отак ранньою весною, пізньою зимою відкласти ікру. Оця ікра уже, звісно, гине. Це приводить до того, що чисельність амфібій досить стрімко падає. Крім того дуже тепла весна призводить до того, що водойми куди вони відкладають ікру просто пересихає, що теж призводить до суттєвого скорочення чисельності популяції» - стверджує біолог.
Кліматичні зміни впливають не тільки на холоднокровних тварин. Орнітологи вже фіксують, що деякі птахи повертаються з міграції набагато раніше, ніж зазвичай.
«До прикладу, зараз ми уже спостерігаємо журавлів, які прилетіли 29 грудня минулого року. Це при тому, що традиційно вони мали би прилітати до нас у березні. Тобто зміни клімату доволі суттєві і наслідки ми бачимо. Поки тварини не пристосуються до цих змін, ми будемо мати досить суттєві втрати популяції, що теж спостерігається» – стверджує фахівець.
Через нестачу снігу та стабільного холоду прокинулися й ведмеді і тепер мігрують горами в пошуках їжі. Однак знайти достатньо харчів взимку складно, через що виснажені тварини стають особливо агресивними. Фахівці застерігають, що в цей період зустріч із хижаком може бути небезпечною, адже тварини можуть нападати навіть без очевидної загрози. Такі зміни в їхній поведінці — ще один наслідок потепління, до якого дикі звірі не встигають адаптуватися.
Натомість небезпека від плазунів узимку значно менша, ніж у теплу пору року, каже фахівець. Через низьку температуру вони залишаються млявими та малорухливими.
«Активність холоднокровних тварин суттєво залежить від температури. Мається на увазі, що якщо ви, наприклад, за температури навколишнього середовища +40 ° Цельсія підійдете до гадюки, вона вкусить вас так, що ви не встигнете і оком кліпнути. А за температури доволі низької, вона буде лише намагатись, але ви на це дуже швидко зреагуєте, бо вона надзвичайно млява. Вона звісно ж буде намагатися захищати себе, тому що гадюки не кусають просто так, а лише якщо відчувають небезпеку. В принципі, як і будь-яка інша тварина» - розповідає Федір Куртяк.
Фахівці наголошують: якщо кліматичні зміни продовжаться, тварини не встигатимуть пристосовуватися, що може мати серйозні наслідки для дикої природи.
