Ужгородські чиновники торік вирішили скоротити в місті один із житлово-ремонтних експлуатаційних районів (ЖРЕРів) — №1.
Посилаючись на «неефективність роботи», міськвиконком узяв курс на розформування цього комунального підприємства. На чому грунтувалися ці твердження, а за ними — рішення виконкому, було не зрозуміло. Це викликало занепокоєння у населення, оскільки люди не хочуть погіршення якості житлово-комунальних послуг. Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися до чиновників.
Кореспондент «Урядового кур’єра» двічі подавав інформаційні запити директорові департаменту міського господарства Ужгородської міськради Олексієві Касперову. Той вичікував два тижні, хоч за законодавством відповідь мала надійти впродовж 5 робочих днів. Та нарешті з департаменту надійшло повідомлення, з якого видно: становище в ЖРЕРі №1 далеко не таке, яким його малюють.
Дані про сплату населенням за послуги ЖРЕРів і товариств комунальників Ужгорода демонструють: відставання першого ЖРЕРу, який збираються розформувати, від п’ятого, що до нього приєднуватимуть, становить… один відсоток! У першому 94%, у другому — 95%.
Від начальника першого з них Оксани Пайди дізнався, що це комунальне підприємство здійснило всі планові ремонти, виконувало заявки на проведення інших видів робіт, скарг на якість виконання не отримувало. Заборгованості із зарплати — жодної, затримок із її виплатою не було. ЖРЕР вчасно перераховував податки і всі три роки існування заробляв на себе сам.
Приймаючи рішення про розформування комунального підприємства, ні директор департаменту міського господарства Олексій Касперов, ні будь-хто інший із його оточення не знайшли часу зустрітися з людьми.
— Наша робота їх не цікавить, — з гіркотою сказала Оксана Володимирівна. — Усі 38 працівників завтра можуть опинитися або на біржі праці, або на вулиці. Серед них усього шість «ітеерівців», а решта — робітники різних професій, здебільшого будівельники.
У десятках будинків торік вони виконали ремонти під’їздів і дахів. У будинку на вулиці Заньковецької, 38 здійснили капремонт даху. Адреси трьох десятків об’єктів назвали з пам’яті, бо сам їхній список набагато ширший.
І ще одна деталь. Торік ЖРЕР №1 відремонтував приміщення ліквідованого раніше іншого комунального підприємства, «Міськсвітло», яке їм пообіцяли надати для роботи. Вклали в нього кошти, отримані як оплату за квартирні послуги. Тепер комунальникам відмовляють у можливості зайняти приміщення, отже, людські гроші викинуто на вітер?
Є й інші сумніви щодо прозорості намірів департаменту міського господарства на чолі з О. Касперовим. Чому ЖРЕР №1 приєднують саме до ЖРЕР №5? Люди, яким відома ситуація зсередини, роз’яснили. Начальник цього комунального підприємства Анатолій Ковальський контролює велику будівельну фірму. Будинків, споруджених цією організацією, в Ужгороді багато, і квартири в них продаються добре. А з територією для нових будівель сутужно. Ось і виникла ідея спростити доступ до земельних ділянок.
Такими можуть бути прибудинкові території в межах нинішнього ЖРЕРу №1, де вже й комунікації готові. Ця ідея тихою сапою, але послідовно, крок за кроком реалізовується, вважає Оксана Пайда.
Діяльність Олексія Касперова на посаді директора департаменту міськради досі нічого доброго не дала. Безліч запитань і затяжну судову тяганину залишила по собі приватизація історичної та архітектурної пам’ятки «Корона». А ще продаж комунальних аптек. Ці об’єкти, як не раз зазначали експерти, було реалізовано за заниженими цінами, поспіхом і без урахування соціальних наслідків. Об’єкти перестали давати місту прибутки, а фармацевти (звільнено десятки працівників) поповнили лави безробітних.
Наприкінці лютого в Ужгородській міськраді збиралися депутати — члени Комісії з питань ЖКГ, містобудування, архітектури та екології, яку очолює Андрій Погорєлов. Висновок комісії, якою керує той самий Олексій Касперов, — підтримати курс на розформування цього ЖРЕРу, який лише три роки тому було створено. Те, що за більшістю показників він не пасе задніх, а за деякими навіть випереджає інші підприємства і товариства комунальників, не стало для комісії аргументом.
А який підсумок діяльності департаменту міського господарства за 2013 рік? Податок на прибуток комунальних підприємств у 2013-му скоротився на 36,6%. Нижчі за запланований рівень й інші основні показники. Та замість виправляти становище у цьому році, департамент продовжує займатися сумнівним реформуванням.
Завадити втілити в життя «реформаторську сверблячку» департаменту могли б депутати Ужгородської міської ради. Чи зроблять?
Василь Бедзір,"Урядовий кур'єр"
P.S. На останній сесії 28 лютого Ужгородська міська рада вже з новим секретарем Віктором Щадеєм відклала питання розформування ЖРЕРу на довивчення.
