Письменник та журналіст Мирослав Дочинець народився в Хусті на Закарпатті, а працює в Мукачеві, якому присвячує вагому частину своєї творчості.
Failed to process contentМукачівський письменник Мирослав Дочинець порівняв свого героя з графом Монте-Крісто
247
7
Коментарі
LO
Романи Мирослава Дочинця - це здобуток і окраса не лише української, а і європейської, і світової літератури.Перед нами в його романах постає така сила і незламність людського духу, в єдності з вічною і мудрою природою, що ці постаті і ці характери закарбовуються в душі і пам"яті надовго і є важливим виховним фактором у суспільстві.. Всім серцем підтримую ініціативу Спілки письменників яка висунула романи М.Дочинця "Криничар" і "Горянин" на здобуття Державної премії ім. Т.Шевченка.
В
"Граф Монте Крісто" Дюма - це все-таки чуже і досить надумане, синтетичне. А гкроям Дочинця віриш, бо це "наше".
С
Високий літературний рівень Мирослава Дочинця дає йому право порівнювати своїх героїв не лише з графом Монте-Крісто.
Ч
Дочинець не раз сам стверджував, що його історія як така не дуже цікавить. Він пише історію душі героя. МАбуть, це таки важливіше й цікавіше, ніж що було на столі героя - крумплі чи токан...
СО
Тому грецький в"язень Іпсіланті, який сидів в "Мункачі" на понад 100 років пізніше, аніж літературний Гречанин - це не проблема, це авторська вигадка. (Бо й Овферія, підозрюю, не було насправді). Але те, що книжкові русини не їли картоплі за часів Офверія - це точно. Вона з"явилася в краї значно пізніше, років через 100 як мінімум, а поширення набула й того пізніше. Хоча, власне, це єдина претензія до роману по суті. Може, автор навіть прислухається та виправить помилку. А так - раджу всім читати та насолоджуватись, і читати саме дорослу версію (ну, якщо ви не діти).
СО
Нещодавно прочитав "Криничара", і першою асоціацією з героєм був саме "в"язень замку Іф" Дюма. Дуже цікава книга, дає історичну картину нинішнього Закарпаття на межі 17-18 століття. Щодо зауваження першого коментатора - "Шановний автор мабуть, не чув, що назва "Паланок" до замку приліпилася лише у ХХ столітті?" - то мене це теж засмучувало, як інші вольності автора (наприклад, село "Лопухово", яке було Бурустурами до радянського часу) Та, як пояснює автор, його роман - вигадка, яку не слід сприймати буквально. Вовевидь, автор має право вільно поводитись із власним текстом. Хоча, на мій читацький погляд, якщо писати історичний роман, то варто суворо дотримуватись історичних фактів, навіть якщо навколо - вигадані герої.
*
"В’язень замку Паланок" ... події відбуваються на тлі 17-18 століть Шановний автор мабуть, не чув, що назва "Паланок" до замку приліпилася лише у ХХ столітті?
