Цього року закарпатські випускники вже восьмий рік поспіль здавали зовнішнє незалежне оцінювання. Однак, результати тестування показали не зовсім втішну тенденцію – у загальноукраїнському рейтингу Закарпаття посіло чи не останнє місце.
Про причини та наслідки, а також нововведення у системі освіти, репетиторство як явище та профтехосвіту кореспондент Mukachevo.net розмовляв з начальником департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Михайлом Мотильчаком.
– Нещодавно для закарпатських школярів завершилась хвиля ЗНО, щоправда, результати оцінювання з української мови та літератури виявились одними з найгірших в Україні. Закарпаття і справді «пасе задніх» на тлі інших областей, чи ця інформація дещо перебільшена?
– На сьогодні офіційна інформація про результати ЗНО у 2015 році ще не оприлюднена. Однак, ми дійсно вже маємо по всіх навчальних закладах області повну картину результатів ДПА з української мови, що проводилася у формі ЗНО, і можу підтвердити, що результати випускників 2015 року нас не задовольняють.
– Якщо говорити в розрізі міст, районів, шкіл – де випускники справилися з тестуванням найкраще, а де найгірше?
– За підсумками проведення ДПА з української мови департамент освіти і науки облдержадміністрації серед 296-х навчальних закладів Закарпаття зробив рейтинг шкіл.
Маємо привід для радості, адже ряд шкіл показали високі результати. Серед них Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів, Перечинська гімназія, Великоберезнянська гімназія, Іршавська гімназія, Лінгвістична гімназія Ужгорода, Свалявська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, класична гімназія Ужгорода, Мукачівський ліцей, Свалявська гімназія, Хустська гімназія-інтернат, Ужгородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов та інші. Бачимо, що високі результати показують в основному гімназії, ліцеї та спеціалізовані школи.
Але, на жаль, у шести загальноосвітніх навчальних закладах області 100% учнів показали лише початковий рівень знань. Серед них Чомська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Берегівської районної ради, Великопаладська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Виноградівської районної ради, Дерценська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Мукачівської районної ради, Солотвинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Тячівського району, Есенська загальноосвітня школа I-III ступенів Ужгородської районної ради і Вишківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Хустської РДА.
Я хочу відкрито сказати, що такий стан речей стане предметом обговорення під час традиційного підбиття підсумків діяльності освітньої галузі за рік. Керівникам навчальних закладів вкотре буде наголошено на тому, що оцінювати роботу вчителів слід у тому числі й за результатами ЗНО. Рішенням колегії департаменту будемо рекомендувати навчальним закладам, як це передбачено Положенням про атестацію педагогічних працівників, ініціювати позачергову атестацію вчителів з метою дати об’єктивну оцінку їх роботі.
– Раніше Ви вже пояснювали, що на загальний показник результативності Закарпаття на фоні інших областей впливає результат випускників шкіл з мовами навчання національних меншин. Як Ви вважаєте, чи не було б логічніше, якби школярі, які здобували освіту угорською, румунською мовами, не складали ЗНО з української мови?
– Ні, категорично з цим не згоден. По-перше, ЗНО з української мови та літератури, як і ДПА з української мови, є обов’язковим. По-друге, стаття 10 Конституції України говорить, що державною мовою в нас є українська, тому кожен громадянин України повинен вільно нею володіти.
Але і справді, однією з причин низьких результатів ЗНО на Закарпатті є недостатнє володіння державною мовою учнями навчальних закладів, де навчально-виховний процес забезпечується румунською та угорською мовами. Нас не задовольняє рівень знань учнів з української мови у цих школах. Однак, ще раз підкреслюю, що це тільки одна з причин, бо в рейтингу шкіл із найнижчими результатами ДПА з української мови є і школи, де викладання здійснюється українською мовою, – Лазівська, Вільховецько-Лазівська, Ганичівська ЗОШ Тячівського району, Верхньокоропецька ЗОШ Мукачівського району, Червонівська ЗОШ Ужгородського району, Діловецька та Лугівська ЗОШ Рахівського району, Буківська ЗОШ Виноградівського району та багато інших.
– Який на Закарпатті відсоток шкіл, де навчають мовами нацменшин?
– Всього в області налічується близько 155 тисяч учнів у 669 навчальних закладах. Шкіл, де навчають мовами нацменшин, налічується 118, у них навчається понад 19 тисяч учнів. Зокрема, угорською мовою навчається близько 10%,тобто майже 15 тисяч дітей.
– На Закарпатті не перший рік багато сил спрямовується на те, щоб покращити знання з української мови представників національних меншин. Розкажіть про ці кроки.
– У цьому напрямку розроблено цілий комплекс відповідних заходів. У першу чергу, мова йде про покращення матеріальної бази. З 2000 року в Закарпатській області побудували 41 школу, з них 10 угорськомовних на 2867 учнівських місць: у с. Серне та с. Чомонин Мукачівського району, смт Вілок та с. Вербовець Виноградівського району, с. Мала Добронь Ужгородського району тощо. Усі нові школи забезпечувалися відповідними кабінетами із сучасним обладнанням.
У минулому році було розроблено програму з поглибленим вивченням української мови для 5-9 класів. Міносвіти погодило, щоб у загальноосвітніх школах з навчанням угорською мовою години, відведені для опанування другої іноземної мови, використовувалися для вивчення української мови.
95 тис. грн було виділено з обласного бюджету для друку експериментального підручника для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з навчанням угорською мовою у м. Берегово і Берегівському районі. Тепер йде робота над підручником для 6 класу. Система всіх цих заходів має дати результат у перспективі.
– Поряд з не дуже втішними результатами тестування цього року Закарпатська область отримала 25 сертифікатів із найвищими результатами – 200 балів. Це при тому, що в минулі роки їх кількість ледь сягала десяти. З чим, на вашу думку, це пов'язано?
– Насамперед хочу зазначити, що упродовж останніх років значна увага департаментом освіти і науки облдержадміністрації приділялася саме якості надання освітніх послуг. Друге, на чому хочу наголосити, це авторитет учителя, бо його заслуга в тому, що він зумів зацікавити предметом, привити любов до нього, дати ґрунтовні знання. Хотілося б, щоб це не був випадковий збіг обставин і наступного року наші досягнення були не гіршими. Особливо нас порадували математики. З 25 сертифікатів з 200 балами – 15 з математики. З математики Закарпаття має результат краще середньоукраїнського.
– Серед батьків і школярів побутує думка, що без занять з репетитором добре здати ЗНО практично неможливо. На чиєму боці тут має бути правда?
– До репетитора учень іде вже з певним багажем знань, які йому дали у школі. Репетитор, як правило, систематизує знання, уміння і навички випускника. Якщо такий підхід вироблено й у навчальному закладі, то потреба у репетиторі – це лише забаганка батьків. Батькам я хотів би порадити, щоб вони доклали зусиль і зуміли виробити правильний режим роботи для своєї дитини. Урахувавши усі ці складові досягнете бажаного результату.
– Більшість з обдарованих випускників, що потрапили до списку 200-бальників, учились у школах обласного центру. Разом з тим, результати ЗНО показали, що сільські випускники, як і раніше, мають порядком нижчі бали. Що робити із якістю навчання на селі?
– Однозначно – покращувати. І покращувати за рахунок реформ, які дали б сільській молоді мати стільки ж можливостей, скільки їх мають міські учні. Найважливішою з них є вибір навчального закладу за відповідним профілем, за індивідуальними здібностями та якістю надання освітніх послуг.
Тепер йде територіальна реформа в Україні, і вона, звісно, вплине на освіту та підвищить якість освітніх послуг. Один із пунктів методики формування територіальних громад говорить, що в громаді має проживати не менше 250 дітей шкільного віку та 100 дітей дошкільного віку. Кожна громада сама розпоряджатиметься своїми коштами, в тому числі вирішуватиме, скільки грошей виділятиметься на освітню галузь. Крім того, до повноважень громади входитиме і формування мережі навчальних закладів, у т.ч. і вирішення питання доцільності існування закладів з меншою наповнюваністю.
Крім того, зараз йде обговорення проекту нового Закону про освіту, у якому буде чітко регламентовано, що в одному класі має навчатися не менше 10 дітей, тобто в школі І-ІІІ ступенів має бути не менше 120 дітей. Це все повинно з часом дати свій позитивний результат.
– Міносвіти анонсувало серйозні реформи у шкільній освіті, введення 12-річного навчання, яка функціонуватиме за системою 5+4+3. Коли закарпатців торкнеться це нововведення?
– Тоді ж, коли і всієї держави. У разі прийняття Верховною Радою новий закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, а навчання за 12-річною системою почнеться з 1 вересня 2017 року. Діти, що йдуть цього і наступного року до першого класу, будуть вчитись ще за 11-річною системою.
– Нова система пропонує проведення ЗНО після 9 класу та останні три роки навчання у професійних ліцеях чи коледжах. Як Ви вважаєте, чи легко нашим школярам буде робити вибір після 9 класу при тому, що нині багато хто ще в 11 класі не знає, яку професію хоче здобувати?
– Хочеться сподіватися, що буде проводитися відповідна профорієнтаційна робота серед учнів і серед батьків. ЗНО після 9 класу покаже реальні результати знань, на основі яких дитина матиме можливість обирати або академічний, або професійний профіль подальшого навчання. Тут ми повертаємось до професійно-технічної освіти, яка зараз, на жаль, не дуже популярна. Разом з тим, саме робітничі професії сьогодні є найбільш затребуваними на ринку праці. З огляду на це проблемою є працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, тому часто-густо вони, на жаль, лише поповнюють ряди наших безробітних громадян.
– Справді, така реформа веде до популяризації робітничих професій, навчання в закладах професійно-технічної освіти. Але тепер ситуація в області кардинально інша – практично всі випускники шкіл вступають до університетів, бо це модно, причому найпопулярнішими все ще залишаються економічні, юридичні спеціальності. Як пояснити, в першу чергу батькам, що до ВНЗ не повинні вступати всі підряд?
– У продовження своєї попередньої думки. Перед тим, як обирати майбутню професію, я все-таки раджу учням та їхнім батькам подивитись у центрі зайнятості, скільки є вакансій робітничих професій, а скільки є економічних і т.д. Поцікавитися ринком праці і подумати, чи буде мати дитина можливість потім знайти собі роботу. Рекомендую батькам реально оцінювати можливості дитини, аналізувати результати навчання з різних предметів та результати ЗНО. Зваживши усі ці критерії, розумно й виважено підходити до вибору свого майбутнього фаху, а відтак і навчального закладу.
Юлія Барабан, Mukachevo.net