У стінах греко-католицького собору свою роботу продовжують реставратори науково-дослідного сектору Львівської національної академії мистецтв, який очолює кандидат мистецтвознавства Мельник Іван Андрійович.
На об’єкті щодня, окрім неділі, працюють від 5 до 7 осіб, в залежності від ряду факторів. Усі вони по 8 годин проводять на дерев’яних риштуваннях на 15 - метровій висоті. Це дипломовані художники – реставратори, випускники Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша та Львівської національної академії мистецтв. Раніше Мукачево.net вже писало про те, як цій талановитій групі вдалося відреставрувати настінні зображення у резиденції Мукачівських єпископів, зараз робота продовжується під склепінням собору.
Керує групою художник – реставратор Андрій Почеква, викладач Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, кафедра реставрації.
Перший етап - комплекс фізико-хімічних і мікологічних досліджень
Як розповів пан Андрій, роботи розпочали ще у вересні минулого року, реставрація проводиться за відповідного температуро-вологісного режиму, тому на зимовий період її доведеться призупинити.
Перед проведенням консерваційно-реставраційних робіт група провела комплексне дослідження пам’ятки –відповідні фізико-хімічні, мікологічні дослідження авторського тиньку, фарбових шарів, дослідження та фото фіксація пам’ятки у білому та аналітичному спектрах світла, провели і проби по зняттю пізніших нашарувань.
«Базуючись на отриманих результатах досліджень було складено програму проведення реставраційних заходів та календарний план, які передбачають проведення повного комплексу консерваційно-реставраційних робіт. Реставраційні заходи умовно можна поділити на консерваційні (зберігаючі) та реставраційні (відновлюючі).
До консерваційних відноситься закріплення деструктованого та розшарованого тиньку до цегляної кладки, закріплення шару авторського малярства до основи – тобто процеси, що зберігають пам’ятку у такому стані, якою вона дійшла до нас. Це одні з найважливіших процесів, адже не відновивши взаємозв'язок структурних шарів пам’ятки, подальша реставрація буде марною.
До реставраційних процесів відносимо доповнення втрат авторського тиньку, зняття пізніших перемалювань з поверхні авторського живопису, а також так звана естетична реставрація тобто тонування (підмальовування) втрат авторського розпису» - розповів про тонкощі реставрації Андрій Почеква.
Другий етап - відновлення втрат авторського малярства
На даний час художники проводять естетичну реставрацію - відновлення втрат авторського малярства. «Ми не можемо перемалювати повністю наново, це не буде реставрація. Наші тонування полягають у тому, що ми повинні зібрати цілісність об’єкта, показати, яким він був. Доповнення фарбами ставимо тільки там, де її немає, або де є потертя. Фарбу ми наносимо не суцільним шаром, а крапковою - ретушшю, тобто дрібненькою крапочкою.
Робимо це з двох причин: по перше, будь-яке реставраційне втручання має бути видимим, якщо хтось підніметься на риштування, то має побачити, що тут працював реставратор. По-друге, якби ми ввели гладким шаром в структуру авторського малюнку свою фарбу, у якій ще буде проходити процес полімеризації в’язучого, вона би просто потемніла і розпис з часом вкрився би темними плямами» - прокоментував особливості роботи рестаратор.
Як зізнався пан Андрій, доволі складним став процес зняття пізніших фарбувань, адже вони структурно різні. Є ділянки, де зняття пізніших фарбових нашарувань проводилося у кілька етапів, як механічним, так і хімічним методами.
За висновками експертів, верхнє (найпізніше) малярство на склепінні було зроблене у 1984 році. Під ним ми знайшли малярство, яке можна датувати ІІ половиною XVIII століття. Пізніше, у процесі роботи було виявлено залишки найпершого авторського малярства кін. XVII поч. XVIII століття, однак це приблизне датування.
«Повністю відкривати його не було можливості і доцільності, адже під час малювання другого історичного шару малярства, місцями було вирізано первісне малярство разом з тиньком, під ними уже немає нічого окрім цегляної кладки. Якби ми почали відкривати перший історичний шар малярства, було б багато втрат, тому ми відкриваємо та реставруємо другий історичний шар малярства, це орієнтовно ІІ половина XVIII століття» - розповів пан Почеква.
Третій етап - реставрація стін
Зараз фахівці реставрують склепіння за грантові кошти, наступного року планується проведення реставраційних робіт і на стінах святилища. За сприятливих умов, завершити усе планують до кінця 2013 року.
« Щодо стін, тут ситуація доволі цікава і складна. Є різний стан збереження зображень євангелістів у чотирьох нішах, що виконані одними і тими самими фарбами але з різною кількістю в’язучого у результаті чого одна ділянка збережена ідеально, інша була втрачена під наступним розписом. Робота буде дуже цікавою та складною. Чи будемо робити реставрацію інших частин храму поки не відомо. Є різні фактори, які можуть завадити реставрації. У даному випадку на соборі є значне протікання даху, доки не буде зроблено дах, немає доцільності робити живопис» - поділився планами Андрій Почеква.
Не менш важливим є й фінансове питання, грантові кошти покривають тільки частину витрат на реставрацію святилища, собор самотужки має зібрати ще 650 тисяч гривень. Про це Мукачево.net повідомив настоятель отець Іван Тидір. Поки серйозних спонсорів бракує, жертвують переважно прихожани.
Також отець Іван зазначив, що зараз працюють над ще одним грантом - на заміну покрівлі собору, яка дуже протікає. «Ми подали документи і пройшли вже перший етап. Йдеться про повний ремонт покрівлі і заміну бляхи на мідну, коштує усе дуже дорого – потрібно до 2 млн. грн» - зазначив настоятель собору.
