Віктор Дворниченко: Час зупинити шматьківську вакханалію у місті

10
12

Дивні ми люди! І в національному масштабі, і в містечковому: іграшки для наших дітей (єдине, що, за загальним визнанням , ми навчилися робити чи не найкраще у світі) нам виготовляють китайці, моркву і часник на нашій найродючішій у Європі землі нам вирощують корейці, цуря – від трусів до шуб купляємо у Туреччині.

 Навіть хрін і той уже зробили імпортним... І ось дожилися до того, що прикрасити вулиці рідного нам міста привезли "мармурового короля" по прізвищу Микола Шматько аж з Луганська – протилежної околиці України. Немовби своїх митців бракує, або ж талантом і майстерністю вони за того "короля" гірші. Так ні ж!

...Два дні тому в Ужгородському музеї ім. Й.Бокшая завершилася виставка образотворчих робіт відомого закарпатського художника і скульптора з Мукачева народного художника України Івана Васильовича Бровді.

Експозиція, у якій художник виставив понад 70 "свіжих" живописних творів стала, без перебільшення, неординарним явищем у мистецькому житті краю. Про це відзначали всі, хто виступав на її відкритті і в "кулуарах" – керівники обласного управлінні культури, музейні працівники, науковці мистецтвознавства, представники професійної творчої Спілки, колеги – художники, чисельні шанувальники образотворчого мистецтва, які побажали відвідати виставку. Новий плідний злет мукачівського майстра пензля вразив всіх не лише небаченою плідністю автора, але й сміливим новаторством в утвердженні і розвитку знаменитої Закарпатської школи живопису.

Попри почутих високих оцінок творчого доробку автора мені запам'яталися два, як на мене, заслуговуючих уваги висловлювання. Одне з них пролунало з вуст одного з найстаріших і найавторитетніших на сьогодні митців Закарпаття народного художника України Володимира Микити. Після огляду експозиції схвильований митець захоплено зауважив: "Іван Бровді заслужено отримав своє звання народного художника як скульптор – його висококласні скульптурні роботи прикрашають і обласний центр, і Мукачево, і Хуст, і Виноградів, і Синевір, і ще багато місць у нашому краї і за його межами. А сьогодні я бачу, що такого ж звання він сповна заслуговує і за живописну творчість. Це викликає водночас і захоплення, і гордість".

На цьому тлі можна зрозуміти мотиви справедливого обурення, яким були сповнені слова у виступі голови Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України Бориса Кузьми:" Знаходять¬ся заїжджі генії, які безапеляційно стверджують, що Закарпаття – це пустеля у сфері культури, образотворчого мистецтва."

Ми знаємо, кого мав на увазі керівник мистецької Спілки області – колишнього луганчанина Миколу Шматька, якого кілька місяців тому Віктор Іванович Балога гостинно запросив переселитися з Луганська до Мукачева. Здавалося б на таку гостинність людина мала б відповісти відповідною вдячністю. Але з вдячністю, як і з елементарною порядністю у маестро Шматька, як виявилося – серйозні проблеми.

Як уже повідомлялося в різних засобах інформації, хвалькуватий луганчанин, який самозвано коронував себе "мармуровим королем" чи не з перших днів перебування у Мукачеві встиг не лише обгадити своїх місцевих колег, які з його слів перетворили Мукачево і все Закарпаття (якого він ще навіть не встиг і побачити) у культурову «пустелю».

При цьому непрошений месія нахвалився своїми безапеляційними намірами негайно виправити становище – засадити "пустелю" своїми "геніальними шедеврами". До речі, нагадаймо, що виставлені на огляд скульптурні роботи М.Шматька у Мукачеві не отримали жодної позитивної оцінки професіоналів.

Те, що викликало тривогу після таких зухвалих заяв і планів "короля", на превеликий жаль, починає збуватися. Почав М.Шматько з Мукачева. Вражає маніакальна наполегливість, з якою М.Шматько взявся нав'язувати мукачівцям і гостям нашого міста свою скульптуру Бахуса у дні нашого традиційного Фестивалю "Червене вино", зробити цю огидну п’яну потвору чи не символом нашого чудового свята.

Давайте вникнемо у суть теми. Що таке Бахус? Бахус – це латинський варіант імені грецького Вакха – однієї і тієї ж істоти – міфічного бога виноробства Діоніса. У дуже старі, язичницькі часи древні греки і римляни на завершальній стадії виноробського сезону святкували свято Діоніса. В Римі – "обмивали" Бахуса, у Греції — Вакха. Святкували, святкували, доки поступово такі свята – ще за сто років до нової ери не перетворилися у масове безмірне пияцтво і скотські оргії. Згодом все їм подібне у всьому світі набуло образної назви —"ВАКХАНАЛІЯ".

Ось яким символом вирішив найменувати наш традиційний чудовий фестиваль вина – свято наших невтомних майстрів виноробства – непрошений луганський месія М.Шматько. Фестиваль, що задумувався і насправді став у нашому місті красивим святом закарпатських виноградарів і виноробів, яке з першо-витоків щоразу проходив у нас у різдвяній атмосфері під знаком глибокої християнської духовності самозванний мармуровий король надумав перетворити у вакханалію. Саме це уособлює і віддзеркалює його огидний скульптурний образ. На планшеті, виставленому поряд з п'яною скульптурною потворою він так і написав: "Свято Бахуса". Хіба це не ляпас Мукачеву і всім нам?

Хтось може скаже: "А мені сподобалося. Та й не лише мені"... Так, декому нахабна витівка заїжджого зухвальця дійсно викликала приємний лоскіт, мовляв, най буде – екзотика ж!"

Що на це хочеться сказати? Кілька днів тому під час музикально-поетичного вечора у Києві у видатного поета – мислителя і естета Євгена Євтушенка запи¬али, що його надто хвилює і турбує у сучасній духовній реальності, Євтушенко відповів:

"Сегодня людям прививают дурной, плохой вкус. Зто одна с самых страшных вещей. Представляете, в России в которой уже раз за Жириновского голосуют 8 миллионов человек. Зто страшно. А в Києве – стольном граде – на ура встречают Филиппа Киркорова с песней "Банька моя, я твой тазик". И встают, и аплодируют, и готовы лобзаться. Иной раз даже не вслушиваются в слова: просто аплодируют в ритм – и больше ничего. Страшное стадное чувство ритма. Таких людей можно повести куда угодно".

Чи розуміють це люди з міської влади? Важко сказати. В інтернетівському інтерв'ю Луганським журналістам на репліку про те, що багато мукачівців обурені тим, що свого Бахуса скульптор поставив поряд з меморіальним похованням загиблих воїнів-визволителів міста, Шматько відповів, що це узгоджено і дозволено найвищим керівництвом міста. Коментарі, як кажуть, зайві!

Хтось скаже: чи варто ворушити те, що вже відбулося? Переконаний, що треба.

Досі Мукачево багато розумних і авторитетних людей ставили у приклад за охайність, шляхетність, красу. Не тільки за зовнішній обрис, але й за внутрішню змістовність. Перш за все за тонку матерію духовності. У якій немалою мірою є внесок високого мистецтва – театру, музики, живопису і звичайно ж – скульптури. Можна вважати себе щасливим жити у такому місті, атмосфера в якому немовби огортає і облагороджує тебе почуттям прекрасного і духовного. Треба бути зовсім незрячим, глухим і вкрай зневажливим, щоб бундючно заявляти: "Я приїхав у пустелю".

Це означає плювок в тих, хто цю атмосферу і реальну красу створив і продовжує створювати – наших архітекторів, музикантів, театралів, художників, скульпторів, літераторів... "Мармуровий король" хвалиться, що за 36 років діяльності створив 750 пам'ятників. Може підкаже, де вони встановлені. Де він перетворив пустелю у райську місцину. Ми б поїхали, подивилися, взяли б за приклад...
А поки що не зникає згадана тривога.

Адже хвалькуватий "король" із завидною енергією готується до реалізації своїх нових і нових планів. Показує телевізійникам видані з свого конвейєра скульптурні постаті "першої вчительки", Насті Волочкової, обіцяє (чи погрожує) виліпити св.Мартина на коні і т.п. До речі, пам'ятник вчительці уже стоїть перед фасадом колишнього педучилища у Росвигові. А що спільного має з Волочковою (яка перетворилася з натуральної у дрібнополітичну російську балерину) Мукачево – взагалі не зрозуміло.                                                                                                                                                                                                                     

Безперечно, нікому з нас не забороняється творити – малювати, співати,  танцювати, ваяти... Ваяй скільки тобі бажається: чи то Бахуса чи Волочкову. Але ж не нав'язуй плоди своєї творчості іншим. Розставляй їх на власному подвір'ї, у полісаднику чи навіть на балконі. Можна – на обійсті замовника. Це справа індивідуальна. Але ж не на облюбованому місці у місті. Ми ж звиклися з думкою, яка стала вже формулою нашого співжиття: "Наше місто – наш спільний дім!" Так чому ж у нашому спільному домі нам береться командувати з власного розсуду зухвалий непрошений нами "мармуровий король"? Не знаю, як кого, а мене це до глибини душі обурює.

Чи є у нас можливість зупинити шматьківську вакханалію у місті? Думаю, що є. Якщо об'єднати наші зусилля. Від імені громадськості Мукачева звертаюся до депутатів міської ради винести порушене тут питання на розгляд сесії міськради і прийняти рішення припинити кулуарний стиль у питаннях забудови і формування зовнішнього обличчя міста. Всі монументальні і будь-які стаціонарні архітектурно-скульптурні об'єкти у місті виготовляти і встановлювати лише після колегіального обговорення – виключно на конкурсній основі з врахуванням громадської думки городян. Адже, повторюся: наше місто – наш спільний дім!
 

Коментарі

М
Мимитор

Не оцінили майстра

М
Мукачівка

Віктору Дворніченко спасибі від багатьох краян. Він сказав те, що повинен був сказати чесний журналіст. Будьмо пильніші!

P
PriesT

До шановного Антона :) Добре, тепер давайте наставимо по всій Україні копій з памя'тника Кирилу і Мефодію. Щодо Духновича, то я мав на увазі, взагалі-то, невдале увіковічнення такого видатного діяча (Духнович заслужив і кращий пам'ятник). І повірте мені, що я не є прихильником так званої "творчості" Шматька, але і від багатьох робіт наших авторів, встановлених у краї, повіває душком "совка" та провінційності з претензією на оригінальність. Закарпаття заслуговує на більше.

А
Антон

до примудрого невігласа PriesT-а В Лаврі "Кирило і Мефодій" встановлений в 2009 році як копія мукачівського пам"ятника (і там і тут автор Бровді). На рахунок "Духновича". По вашому його "посадить нельзя, он же каменный" (в данному випадку бронзовий)? І в кінці кінців не на бочку ж його посадили голим. По Мункачі. Менше б тратили грошей на приблудних шарлатанів - більше б залишалося на твори своїх митців. І на останок. Вам цікаво "чим відрізняється творчість нашої мистецької "еліти" від творчості Шматька"? Та хоча б тим, що від робіт наших митців не "напинає", на відміну від піхвотворчості Шматька.

P
PriesT

Дуже вже мені цікаво, чим відрізняється творчість нашої мистецької "еліти" від творчості Шматька? Пам'ятник Кирилу і Мефодію - копія з пам'ятника у Лаврі, Духновича спотворили та ще й посадили, даруйте, на "унітаз", а на повноцінний памятник Міхаю Мункачі не вистачило, то й приліпили абияк на залізного стовпа лиш погруддя. Це що? Високе мистецтво? Даруйте, місцеві "творці" такі ж коньюктурники як і Шматько.

РМ
Рідне Мукачево

Дуже правильні і виважені слова. Люди настільки загрузли в погоні за матеріальним, що забули про душу, про духовність, яка так необхідна нам для повсякденного буття.в світі багато дивакуватих митців, я не проти жодного з них, нехай творять-малюють,ліплять.але не треба нав"язувати окремому місту з сформованим мистецьким смаком свою творчість.а час та людські думки розставлять все на свої місця. Не думаю,що один інопланетянин змінить зовнішній образ нашого прекрасного міста, який формуваввся століттями. Тут можливо більше мають місце міжусобні ревнощі всередині мистецькоі тусовки області,але то притаманне митцям.так що думаю рідне Мукачево в безпеці, ми з вами не проковтнем цю псевдотаблетку зірковоі творчості

Т
трешмен

я бачу Шматькоп прибув, аби згвалтувати Мункач. Но нехай згвалтує- то на користь.

ЯН
я не змучусь

повторювати, що Шматько цією роботою пригнічує свої приховані чекатиловські та онопрієнковські нахили... а тому це добре... нехай страждає мармур, а не люди...

В
володимир

Шановний Віктор Васильович!Велику подяку виношу Вам за Вашу мужність проти "луганського короля".Молодець! Слів нема на його "фахову роботу митця".По його Бахусу видно,що в людини не мае ніякого стану душі,прямо "пацан" по заказу .А де наше міське управління,кого запитало з ким порадились і т.д.Ганьба ім!Яка то,екзотика,на кого вона розрахована . Дійсно це Вакнахалія!!! Треба домогтися ,щоб забрали з нашого замку,бо це буде ганьба перед нашими сусідами-угорцями.(Якщо він там е)

Л
Лола

Я проти аби наше місто майоріло ВУЛЬГАРИЗОВАНИМИ образами псевдо "короля...".

К
Ксенія

Дивно, що тільки з Луганська, може ще б із Донецька майстрів запросили. Невже у нашому мальовничому краю немає талановитих людей?

О
Олександр

Піл кожним словом написаним Дворниченко я готовий підписатись.

Читайте також