Першим у країні комплексним дослідженням теорії і практики місцевого самоврядування з огляду на здійснюване нині реформування політичноїсистеми завідувач відділу Інституту держави і права імені В.М.Корецькою НАН України, професор Ірина Кресіна вважає видану в Ужгороді монографію декана юридичного факультету Закарпатського державного університету Петра Трачука "Місцеве самоврядування в Україні у контексті конституційних і демократичних реформ".
Позитивно оцінив монографію й суддя Федерального суду США Богдан Футей, який є почесним професором закарпатського вузу. Він, до речі, часто буває тут, виступає з лекціями. За його рахунок навчається один із студентів. Пан Футей був також одним із рецензентів монографії Петра Трачука.
У роботі висвітлено теоретичні й практичні проблеми реалізації функцій органів місцевого самоврядування в Україні, аналізуються аксіологічні основи теорії місцевого самоврядування, розкриваються основоположні принципи участі громадян у місцевому самоврядуванні, описано концептуальні проблеми становлення і розвитку муніципальної влади в Україні. Сформульовані й основні тенденції розвитку та вдосконалення механізму здійснення фукцій органів та проблеми розмежування повноважень між рівнями місцевого самоврядування.
Значну увагу приділено аналізу прав і свобод людини та громадянина, а також механізму їх реалізації у місцевому самоврядуванні. Цю тему П.Трачук почав розробляти ще кілька років тому в кандидатській дисертації і продовжив у згаданій монографії, яку, не виключено, захищатиме як докторську роботу.
Автор добре знає предмет дослідження. До переходу на науково-педагогічну роботу П.Трачук тривалий час працював у владних структурах: ЗО років віддав службі в органах внутрішніх справ (полковник міліціїу відставці), далі — секретар Ужгородської міськради, заступник голови обласної держадміністрації, заступник голови Ужгородської міськради. Кілька разів обирався депутатом міськради, заслужений юрист України. Його спостереження, роздуми, узагальнення і порівняння й лягли в основу монографії.
В Україні, відзначає дослідник, існує єдина система публічної влади, у якій можна виділити її автономні структурно-функціональні утворення, — державну владу та місцеве самоврядування. Ці види публічної влади тісно пов`язані між собою, оскільки в законодавстві закладено механізм їх взаємодії та співпраці.
Але Петро Трачук не тільки аналізує, а й пропонує. Зокрема, активніше запроваджувати європейські стандарти демократії, реформувати органи виконавчої влади центрального та місцевого рівнів, вносити назрілі зміни в адміністративно-територіальний устрій та місцеве самоврядування. У контексті перспектив розвитку регіональної політики, вважає автор, потребує перегляду одинадцятий розділ Конституції України з метою наближення його до європейських стандартів та розширення норм і принципів організації й функціонування органів місцевого самоврядування. Необхідно ухвалити закони про територіальний устрій України, про місцеве самоврядування громади, про місцеве самоврядування району, області, про місцеві податки та збори, а також переструктурувати бюджетну систему в Україні з метою посилення ролі й статусу інститутів місцевого самоврядування.
Важливою складовою громадянського суспільства є забезпечення свободи слова та незалежності засобів масової інформації. Отож, переконаний автор, не слід скидати з рахунку й захист національного інформаційного простору, створення нормативно-правової бази для забезпечення прозорості в стосунках власності у медіа-бізнесі, формування національної системи громадського мовлення як інформаційного гаранта української демократії. А ще — запровадження соціальних гарантій для журналістів, ухвалення нової редакції Закону України «Про інформацію» відповідно до стандартів Ради Європи.
Словом, визнаючи загалом прогресивний характер концепції місцевого самоврядування, закріпленої Конституцією України, автор монографії вносить слушні, науково обгрунтовані пропозиції та рекомендації, що могли б забезпечити формування дієздатних територіальних громад і оптимальне функціонування місцевого самоврядування в Україні відповідно до міжнародних стандартів локальної демократії. Втім, є у роботі й окремі упущення. Так, згадана професор Ірина Кресіна вказує на недостатню систематизованість багатого теоретичного матеріалу, який використав автор.
Попри це монографія «Місцеве самоврядування в Україні у контексті конституційних і демократичних реформ» може стати у нагоді науковцям і журналістам, державним і муніципальним службовцям, викладачам і студентам вузів, усім, хто цікавиться проблемами місцевого самоврядування. До висловлених у виданні думок, вочевидь, варто б прислухатися й тим, хто творить закони і знаходиться біля владного стерна.
