Іван Сила, Кротон, Фірцак-Кротон, найсильніша людина ХХ століття, засновник Закарпатської школи цирку і силових мистецтв Іван Федорович Фірцак народився 125 років тому - 28 липня 1899 року у закарпатському селі Білки.
Тривалий час він працював вантажником і підсобним працівником на фермі у Довгому. Совєцька окупаційна влада іншої роботи для такого знаменитого чоловіка знайти не могла. Бо він був шкідливим для окупаційного московського режиму. Він бачив вільний світ, він був у Америці і там йому власники концерну Форд подарували автомобіль, королева Англії нагородила Кротона золотим шоломом римського легіонера, він мав сотні медалей і різних нагород із багатьох країн, де боровся з місцевими чемпіонами і перемагав їх... Фірцак бачив вільний світ, а у тюрмі народів срср такі люди були небезпечними.
Дуже цікавими є спогади жителів нашого села, які мали щастя працювати з Іваном Федоровичем. Казали, що він міг запросто два повні бідони, у кожному було сорок літрів молока, однією рукою підняти і поставити на молоковоз. Якщо приходив хтось новенький, то силача просили зробити на згадку сердечко із цвяха. Чи зав'язати пальцями два цвяхи у вузол. А якщо хтось із підлітків у сімдесятих роках пробував похизуватися і продемонструвати свою силу, то його питали: "Ти що, Кротон?". Або казали: "Но, никай, який Кротон найшовся". Чи ще так: "Не надривайся. Все одно Кротоном не станеш". А мріяли стати такими сильними усі хлопці.
В Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.
Міг зрушити з місця дерев'яну хату.
Дід Кротона — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.
Підлітком Кротон пошкодував корову і, впрягшись до плуга сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, Іван приніс її додому на плечах.
Здійснив втечу із в'язниці, розігнувши ґрати.
Виграв бій із японським борцем Токедзо, який був на 20 кг важчим за Фірцака.
Загалом виступав у 64-х країнах світу. Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги, подеколи навіть і машини), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім'ям античного героя Кротона.
Хоча був атлетом, відомим на увесь світ, не лишився за кордоном, а повернувся разом із дружиною та дітьми в рідне село.
Повернувся, аби комуняцький режим конфіскував усі його нагороди, аби його сина Івана, його надію, адже той завжди виступав із батьком, посадили на 25 років за зв'язки з ОУН. Майже вісім років той відсидів.
Це стало ще однією причиною для того, аби заслуги Івана Фірцака замовчувати, не дозволяти йому займатися улюбленою справою, тримати прив'язаним до села і колгоспу.
Однією з причин смерті Івана Фірцака стала імплантована золота пластина, яка потребувала заміни. За часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для її планової заміни, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїздив до атлета з Іршави, не зміг нічого вдіяти. Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року в рідному селі Білки.
Але навіть після його смерті про нього намагалися не згадувати. Лише за часів Незалежності земляки почали говорити про увічнення пам'яті унікального та знаменитого силача. На будинку культури було встановлено меморіальну дошку. З ініціативи Петра Станка у селі почали відроджувати силові види спорту. Було проведено фестиваль силачів на місцевому стадіоні. Але до того була книга Антона Копинця "Кротон". Були спогади односельчан та учнів, багато з яких ставали чемпіонами та переможцями різних рівнів змагань. Були продовжувачі його справи, такі, як брати Вінери у Мукачеві. Такі, як Дмитро Халаджі, цирковий артист, який тренувався за системою Кротона. Він потім знявся у фільмі про Фірцака. Окремі епізоди цього фільму знімалися у Білках.
Знаменитий молодий скульптор Микола Глеба із суцільної брили граніту зробив монумент Іванові Кротону.
Тому пам'ятник Кротону має спину Вірастюка. Ну і, звичайно, у відродженні пам'яті про Івана Фірцака важливу роль відіграє фільм "Іван Сила", знятий за книгою Олександра Гавроша.
