Частину добровольців-галичан угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. Точні місця братських могил не були встановлені, але тепер археологи виявили захоронення.
Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник.
За словами мешканців с. Верб'яж, ще одне поховання січовиків Карпатської України знаходилося на хребті між селами Жупани Львівської та Лази Закарпатської області (Воловецький район).
У 2008 р. ця інформація перевірялася пошуком захоронення з боку с. Жупани. Незважаючи на детальне обстеження указаної жителями цього села ділянки, бажаних результатів отримано не було.
У 2010 р. було прийнято рішення зібрати дані про місцезнаходження могили серед жителів с. Лази. З допомогою місцевого органу самоврядування - Лазівської сільської ради, вдалося відшукати свідка розстрілів січовиків, місцевого мешканця Михайла Ґриґу 1922 року народження.
Він розповів, що події в околицях с. Лази відбувалися 25 або 26 березня 1939 р. (за іншими даними, 18 березня). В післяобідню пору у селі почули, як на новому польсько-угорському кордоні почали стріляли з вогнепальної зброї.
2010 рік. Михайло Ґриґа - очевидець подій 1939-го, який показав місце поховання бійців Карпатської Січі. Фото КП "Доля"
На другий день, незважаючи на небезпеку для життя, Михайло з товаришем піднялися на хребет і побачили у старому австрійському капонірі з часів Першої світової війни нашвидкуруч прикопані тіла січовиків.
Як розповів М. Ґриґа, це місце залишилося неторканим до сьогодні. У 1990 р. в пам'ять про ці події з ініціативи громади с. Жупани на хребті між Жупанами і Лазами було насипано символічну могилу і поставлено хрест із написом:
"На цьому місці 18.03.1939 р. польськими пограничниками було розстріляно і похоронено 21 стрільця Карпатської Січі, котрі відстоювали незалежність від Угорщини Карпатської України, очолюваної Августином Волошиним. Слава героям. с. Жупаня. 1990".
На жаль, відшукати розташовану неподалік могилу і належно перепоховати останки січовиків так ніхто й не спробував...
Для транспортування очевидця подій на гірський хребет було використано сільську підводу. Михайло Ґриґа показав приблизне місце розташування могили.
Об'єкт мав знаходитися на північно-східній околиці села, на відстані біля 1,5 км від його краю.
Роботи ускладнювалися тим, що у 1950-их роках, під час очищення вершини хребта під сільськогосподарські угіддя сюди згорнули різноманітні кущі та хмиз. Таким чином на місці капоніра, про який розказував М. Ґриґа, утворився земляний вал, частково знівелювавши вигляд первісної поверхні.
Для встановлення місцерозташування об'єкта на указаній території було закладено біля 20-ти шурфів.
Встановлено, що стратиграфія нашарувань на цій ділянці складає наступне: під дерновим шаром до глибини 0,3-0,5 м залягав шар суглинку з численними вкрапленнями каменю. Нижче - кам'янистий материк.
Дещо іншою вона виглядала на невеличкій площадці, яка віддалено нагадувала залишки капоніра. Зокрема глибина залягання материка тут була простежена на відмітці 1 м від сучасної поверхні. Материкова поверхня виглядала рівною і добре втрамбованою.
Більш детальне вивчення цієї ділянки дозволили ствердити, що найімовірніше саме тут знаходяться залишки об'єкта, про який розказував свідок подій - артилерійського капоніра періоду Першої світової війни. І хоча його північна частина була перекрита земляним валом, південний край простежувався досить добре.
Закладення в його межах кількох шурфів дало позитивний результат - в одному із них на глибині 0,5 м від сучасної поверхні було знайдено людські скелетовані залишки.
Ознаки масового поховання у розвідковому шурфі.
Незважаючи на невеликі розміри шурфа (1х1м) вдалося натрапити на нижні кінцівки (ноги) не менш як 3 осіб. Наявність на них залишків армійського взуття чехословацького зразка та хаотичність розташування дозволяє стверджувати, що тіла були скинуті в яму без будь-якого порядку і можуть належати розстріляним захисникам Карпатської України.
За попередніми припущеннями знайдений об'єкт класифікується як масове поховання санітарного типу, в якому може знаходитися біля 20 людських останків.
Після опису та фотофіксації виявленого матеріалу шурф було засипано. Проведення ексгумації та перепоховання остеологічних залишків заплановані на 2011 рік.
Таким чином, в результаті проведених КП ЛОР "Доля" досліджень на Верецькому перевалі було виявлено одне з поховань Карпатських січовиків і знайдено вірогідне місце ще одного поховання.
Подальші пошукові роботи дадуть можливість не тільки віднайти інші місця захоронень, а й дати відповідь на дискусійні питання про події, які відбулися на Верецькому перевалі у середині березня 1939 року.
