26 травня в Ужгороді відбудеться презентація книги історика Олександра Пагірі «Карпатська Січ: військове формування Карпатської України». О 12.00 на історичному факультеті УжНУ, а о 17.00 в обласній бібліотеці.
«Книга «Карпатська Січ: військове формування Карпатської України» є продовженням серії науково-популярних книг «Militaria Ukrainica», започаткованих видавництвом «Темпора» спільно із Центром соціогуманітарних досліджень ім. В’ячеслава Липинського. Поява цієї книги у київському видавництві є свідченням того, що тема Карпатської України знайшла своє більш глибоке та ширше розуміння в загальноукраїнському контексті та піднялась із регіонального на загальнонаціональний рівень. Видання науково-популярних книг є нелегкою справою, адже доводиться писати в спрощеному варіанті про досить складні та неоднозначні історичні події та процеси. Однак це роботи необхідно з огляду на потребу популяризації наукових напрацювань істориків в українському суспільстві.
У дослідників, які займались вивченням історії військового формування Карпатської України, залишалось багато питань відносно того, чим власне була Карпатська Січ: товариством, військовою організацією чи армією; яка була її структура, уніформа, система відзнак та старшинських звань, якою була роль карпатських січовиків в обороні незалежної Карпатської України у березні 1939 р. Власне на ці та багато інших питань, я намагався відповісти спираючись на невідомі документи, які були виявленні в архіві СБУ та інших архівних установах України.
Історія Карпатської Січі вперше подаєтсья на основі багатого ілюстративного матеріалу. Зокрема, було використані унікальні світлини з архіві ОУН в Києві та кадри з документального фільму «Трагедія Карпатської України», знятого операторами Лисюками у 1938-1939 рр.
З постанням Карпатської України у 1938-1939 рр. в українському політикумі з’явилась ідея «закарпатського П’ємонту», як осередку відновлення незалежної соборної Української держави на всіх її етнографічних землях. Тому від моменту свого заснування Карпатська Січ розглядалась її творцями як зародок майбутніх збройних сил незалежної України. За п’ять неповних місяців 1938-1939 рр. Карпатська Січ змогла сформуватись як військова організація з усталеною структурою, старшинськими кадрами, уніформою, провести на певному рівні військовий та бойовий вишкіл, взяти участь в обороні кордонів автономної Карпатської України від нападів угорських та польських диверсійно-терористичних груп. Вона пройшла свій шлях від напіввійськової організації до справжніх збройних сил незалежної держави.
Карпатська Січ формувалась як вихідців із місцевого закарпатського населення, так і перебіжчиків польсько-чехословацького кордону з Галичини, Буковини, Волині та Наддніпрянської України, а також представників української військової еміграції міжвоєнного періоду. ОНОКС об’єднала в собі представників старшинського корпусу армій УНР та УГА, легіону УСС, українців-офіцерів чехо-словацької армії, військових кадрів ОУН.
На основі документів та фотографій в книзі здійнснено реконструкцію уніформи Карпатської Січі та системи відзнак. Цікавою проблемою, яка була вперше висвітлена книзі, стала участь жінок та дівчат в Карпатській Січі. У 1939 р. на рівноправних засадах в структурі ОНОКС функціонували відділи «Жіночої Січі», які виконували різноманітні функції від зв’язкових і розвідниць до санітарок і медсестер Червоного Хреста. На основі невідомих джерел, зокрема спогадів команданта Національної Оборони Карпатської України полковника С. Єфремова та полковника штабу В. Филоновича відтворена участь карпатських січовиків в обороні незалежної Карпатської України у березневі дні 1939 р. та відображено бойові дії на карті.
Захист карпатськими січовиками незалежної Карпатської України став першим в Європі збойним опором планам гітлерівської Німеччини та її союзниці Угорщини напередодні Другої світової війни. Саме ці слабоозброєні та нечисельні загони січовиків збройно захищали свій край, в той час як одна із найбоєздатніших та модерних армій Європи – чехо-словацька – капітулювала без жодного пострілу перед німецькими військами.
Звичайно книга не ставить останньої крапки в історії Карпатської Січ. Багато аспетків в її діяльності потребують подальшого дослідження із залученням нових джерел. Особливо це стосується уніформи та системи відзнак. Однак її вихід у світ – це хороший старт у вивченні історії військового формування Карпатської України, донесенні правди про неї до українського читача у науково-популярній формі».
Олександр Пагіря
