Скаржиться на неврожай Марія Огняник, 57 років, із села Малий Раковець Іршавського району Закарпаття. — В інші роки меншого гарбуза як 35 кілограмів не вирощувала. Тепер найбільші важать 25 кіло”
Вона копає картоплю. Заодно забирає з поля гарбузи.
— Зернята гарбуза висіваю на полі з картоплею в борозді. Удобрюю землю тільки перегноєм-коров’яком. Вони б раді рости й до жовтня, доки не вдарять заморозки. Але коли вибираю картошку, то мимоволі обрубую їм стебла.
Удома Огняники складають гарбузи під старою грушею. Коли починаються заморозки, несуть у підвал.
— Головне — не пошкодити кірку, бо тоді почне гнити. Від одного зогниють й інші, що поряд лежать. Торік мали гарбузи до лютого, вони не псувалися. 67-річна Олена Яструб з Ужгорода гарбузи вирощує на дачі в селі Оноківці за містом.
— Найкраще гарбуз росте там, де минулого року була пшениця. Землю гарно удобрюю курячим послідом. Гарбузи виростають до 15–20 кіло у вазі. Збираю їх у середині жовтня. Якщо плодоніжка всохла раніше, а кора вже досить тверда, то можна зрізати й скорше. Але треба слідкувати, щоб не вдарили заморозки. Навіть мінус 1–2 градуси можуть вбити гарбуз, він стає неїстівний.
Радить зрізати його з сухою плодоніжкою. Так довше пролежить.
— Зрізувати треба в суху погоду, щоб не було вологості. У котрих плодоніжка ще зелена і недостигла, використовуємо одразу. Решту кладу на балконі, щоб підсохли і потверділи на сонці. Уночі накриваю старою ковдрою. За один-два тижні, коли на гарбузі виступить ”піт”, складаю готові плоди під ліжком. Там простоїть до трьох-чотирьох місяців. Головне, щоб не було на шкірці подряпин.
Раніше Олена Яструб зберігала плоди в будинку на дачі.
— У підвалі стелила на землю солому і складала в гніздо плодоніжками догори. Зверху мають бути відкриті, не торкатися один одного, добре провітрюватися. Температура повітря має бути не нижче 3 градусів тепла.