17 вересня з благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви у Свято-Миколаївському актовому залі Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила та Мефодія та Карпатського університеті ім. Августина Волошина в рамках святкувань 65-ї річниці з Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні відбулися урочистості з ушанування ветеранів бойових дій фронтового лихоліття.
До професорсько-викладацького складу та студентів завітали члени Закарпатського обласного товариства ветеранів — добровольців другої світової війни.
У своєму вітальному слові ректор академії та університету, професор, архімандрит Віктор (Бедь), розповів про неоціненний внесок ветеранів у визволенні України і Європи від фашизму – ідеологія яка була побудована на анти-людській ідеології вищості однієї раси над іншими, в якій слов’янам відводилася принизлива роль рабів... “У Гітлера був план: територія України, Білорусі та європейської частини Росії мали бути «очищені» від українців, білорусів і росіян, до тієї кількості людей, яка була би необхідною тільки для одного - обслуговувати нових панів, представників «арійської раси» що заселили б нашу землю. Та з волі Господа Бога, фашистським планам не було суджено збутись. І в цьому заслуга ветеранів Великої Вітчизняної війни, які не шкодуючи своїх власних життів, відстояли майбутнє для своїх нащадків. Вони помирали за майбутнє своїх дітей, а вже потім за вождів” - наголосив о. Віктор (Бедь), характеризуючи мотиви якими керувалися ветерани під час війни.
Отець ректор відзначив і прикру тенденцію нашого сьогодення, коли в Європі, такі подекуди в Україні та Росії з’являються неофашистські організації, які пропагують ідеї Гітлера. Саме через це нинішня молодь не має права не знати про звитяги та перемоги своїх дідів та прадідів, має бути вдячна їм за своє мирне сьогодення та можливість бути вільними людьми.
Голова організації “Ветеранів-добровольців Великої Вітчизняної війни Закарпаття” Іван Іванович Данилик звертаючись до професорсько-викладацького складу та студентів розповів: “Закарпатські добровольці розпочали боротьбу із фашизмом ще далекого 1935 року, коли наші хлопці у Іспанії воювали пліч-о-пліч з іспанцями, борючись з фашизмом у цій країні. В березні 1939 року закарпатці вже воювали проти фашистських військ Угорщини, що віроломно загарбували територію Карпатської України (тодішня назва Закарпаття).
1942 року було створено Чехословацьку дивізію, яка розпочала активні бойові дії під час боїв під Харковом. Кістяк даної армії утворили саме закарпатські українці, які на прохання уряду Чеської республіки у еміграції до уряду СРСР були звільнені з концтаборів (до яких вони потрапили після переходу кордону із СРСР, рятуючись від репресій угорського фашистського уряду) та долучилися до боротьби проти фашизму на теренах України.
Після звільнення Закарпаття від фашистської окупації у 1944 році, 22 тис. закарпатців пішли добровольцями (які на той час відносились до підданства УСР) у радянську армію, з яких 5 тис. загинуло під час воєнних дій на теренах Центральної та Східної Європи, у боях визволяючи Кошіце, Братиславу, Будапешт, Прагу та інші міста та селища наших країн-сусідів від коричневої чуми ХХ століття.
Загалом у роки Великої Вітчизняної війни загинув кожний 5-й мешканець Закарпаття. Ще 10 років тому в Ужгородській міській організації добровольців Закарпаття нараховувалося понад 400 членів. Сьогодні – 22. Час невблаганний. Однак пам’ять про героїв Срібної Землі не щезне на теренах історії в майбутніх поколіннях...”
З благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви та за погодженням Міністерством освіти і науки України за виявлений героїзм та особистий внесок в здобуття Перемоги у Великій Вітчизняній війні групу ветеранів було нагороджено ювілейними орденами “65 років Перемоги”, які урочисто їм вручив ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина професор, архімандрит Віктор (Бедь).
