стверджують науковці
Так сталося, що невдовзі після відзначення 1114-ї річниці Ужгорода вчені-археологи і студенти Ужгородського національного університету в результаті археологічних розкопок поблизу Горянської ротонди з’ясували: тут було поселення ще у III—IV століттях, тож вік Ужгорода можна вважати значно соліднішим.
Не викликає сумнівів, що з кам’яної архітектури Закарпаття ротонда найдревніша, це пам’ятка XIII ст., що було з’ясовано за її фресками. Внаслідок останніх розкопок видно, що тут було городище: археологи розкопали залишки валу і рів. Є також свідчення великого поселення, яке було тут у III—IV століттях нашої ери, а це період пізньої Римської імперії. Таких поселень на території Закарпаття 350.
Розкопки Ротонди представлені фрагментами кераміки XIV—XV ст.ст., а також XI ст. Знайдено великий матеріал періоду III ст., часу пізньої Римської імперії: грубої форми посуд для вжитку, гончарна декоративна кераміка. Науковці схильні припускати, що Ужгороду, як місцю поселення, близько 40 тис. років.
