Вільні екскурсії, що їх започаткували в Ужгороді, а відтак підхопили у Мукачеві ентузіасти, стати популярним «заходом вихідного дня» для тих закарпатців, які прагнуть пізнати незвідані сторінки своїх рідних міст.
Кількість відвідувачів на цих прогулянках містами у супроводі знавців, екскурсоводів, істориків, мистецтвознавців, ніколи не буває меншою за півсотні.
«Ужгород мистецький». Саме такою була тема чергової вільної екскурсії Ужгородом, яку цієї неділі, 3 березня провела для цікавих ужгородців Валентина Глюк-Александрова, донька відомого художника Гаврила Глюка.
Традиційна зустріч групи на Театральній площі зумовила й перший об’єкт екскурсії – пам’ятник Ігнатію Рошковичу. Пані Валентина розповіла про постать митця, про його дотичність до Ужгорода та Будапешта.
Далі маршрут проліг через Корзо до пам’ятника Ліхтарнику дяді Колі. Цей чоловік, як розповіла пані Валентина, свого часу був частим гостем у домі Гаврила Глюка, мав три вищі освіти, був величезним поліглотом, а мешкав… у підвалі Художнього музею, оскільки власного житла не мав…Наступна зупинка була біля пам’ятника двом корифеям закарпатської школи живопису – Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая, що в Альпінарії. Він них дорога закономірно привела ужгородців-«туристів» до власне Художнього музею ім. Й. Бокшая.
Тут, перед самим музеєм Валентина Глюк-Александрова розповіла про те активне творче життя, яке в 50-х роках вирувало на цьому клаптику Ужгорода. Адже в будинку навпроти музею в ту пору була майстерня Гаврила Глюка, де він написав свою славетну картину «Лісоруби на вахті миру».
До нього постійно заходили художники та письменники, адже у приміщенні нинішнього музею тоді розташовувалася як спілка художників, так і спілка письменників Закарпаття. Ввечері у дворі музею діяла школа графічного малюнку, яка тільки розвивала цю мистецьку атмосферу, що панувала в ті часи на вулиці Жупанатській.
У музеї пані Валентина провела екскурсантів по адміністративному поверху закладу і розповіла про кожного з художників, чиї роботи там представлені – Володимир Микита, Федір Манайло, Ернест Контратович, Василь Габда, Золтан Шолтес, Шімон Голоші та інших митців.
"Закарпатська школа живопису цілком оригінальна, – розповіла пані Валентина. – Її не можна сплутати ні з якою іншою. Адже тут поєднується стільки культур та течій, як ніде більше. Саме звідси митці їздили в Угорщину. А звідти в Рим, у Відень, де навчалися технік письма, живопису і привозили ці вміння сюди, на Закарпаття".
Директор музею Франциск Ерфан, онук Йосипа Бокшая, розповів про основні експозиції музею, відтак науковий співробітник Художнього музею, Лівія, провела для екскурсантів детальну екскурсію залами музею.
