Ведмедів помічали на подвір’ях у Тячівському районі та поблизу Ужгорода, а вовків — біля Гукливого, Подобовця, Липчі й Ізок. Поява хижаків налякала місцевих жителів, адже для багатьох таке сусідство незвичне. Mukachevo.net з’ясувало, що відомо про чисельність ведмедів і вовків на Закарпатті, чому вони наближаються до людських осель та чи справді їх побільшало.
Ведмеді на приватних подвір’ях, вовки на вулицях гірських сіл і відео з фотопасток — останніми місяцями повідомлення про великих хижаків на Закарпатті з’являються дедалі частіше. Для місцевих жителів такі зустрічі стають приводом для занепокоєння: люди бояться за власну безпеку, дітей і свійських тварин.
Водночас поява хижака поблизу будинків не обов’язково означає, що він шукає контакту з людиною або поводиться агресивно. Mukachevo.net зібрало відомі випадки, дані про чисельність ведмедів і вовків та пояснення фахівців, чому дикі тварини наближаються до населених пунктів.
Від ведмедя на подвір’ї до вовчої зграї на камерах
Одним із найпомітніших випадків цієї осені стала поява ведмедя у селі Нижня Апша на Тячівщині. У ніч на 1 вересня тварина блукала вулицями, перетинала дорогу та заходила на приватні подвір’я. Її пересування зафіксували камери відеоспостереження, а відео згодом поширили в соцмережах. За словами очевидців, ведмідь виглядав розгубленим і, ймовірно, намагався вибратися із села.
Нижня Апша розташована в Тячівському районі, де населені пункти межують із лісистими схилами та природними територіями Карпат. Тому переміщення ведмедів у цій місцевості не є чимось неможливим. Однак поява великої тварини безпосередньо серед житлової забудови — значно незвичніша ситуація.
У жовтні ведмедя помітили вже у Тарасівці того самого району. Тварина спокійно ходила подвір’ям житлового будинку — світлини опублікувала місцева жителька. Наступного дня з’явилося відео з Новоселиці, де також зафіксували дикого ведмедя. Ці повідомлення знову привернули увагу до того, наскільки близько великі хижаки можуть підходити до людських осель.
Ведмедів фіксували й неподалік обласного центру. На початку жовтня фотопастка зафіксувала тварину в лісовій місцевості між Барвінком і Великими Лазами. Ця ділянка розташована поблизу Ужгорода: відстань між містом і цими населеними пунктами становить орієнтовно 7–12 кілометрів залежно від точки відліку. Точне місце встановлення фотопастки не оприлюднювали, тому визначити, наскільки близько ведмідь перебував до міської забудови, неможливо.
У лютому ведмедицю з малятами зафіксували також на території Ужанського національного природного парку. А навесні та влітку жителі Ужгородського району помічали ведмедицю з ведмежатами, зокрема на городах. Саме такі випадки особливо непокоять людей, адже наближатися до ведмежат небезпечно через можливу реакцію матері.
Не меншої уваги привернули повідомлення про вовків. 10 жовтня камери спостереження у Гукливому Воловецької громади зафіксували зграю тварин. Авторка допису стверджувала, що на відео видно сімох вовків. Згодом відео з хижаками опублікували з околиць Подобовця. Також повідомляли про вовків поблизу Липчі та в Ізках.
Такі кадри швидко поширюються в соціальних мережах і викликають занепокоєння. Особливо коли йдеться не про одну тварину, а про цілу зграю або ведмедя, який опинився безпосередньо на подвір’ї. Втім, говорити, що раніше на Закарпатті хижаки ніколи не наближалися до сіл, було б неправильно.
Наприклад, у лютому 2024 року жителі трьох сіл на Ужгородщині розповідали про вовків, які приходили до населених пунктів і нападали на собак. У Зарічові господарі знаходили загиблих тварин, а на одній із вулиць, за словами місцевих, за два місяці зникли або були вбиті близько десяти собак. Тоді жителі казали журналістам, що раніше не стикалися з такою кількістю вовків поблизу осель. Мисливці, зі свого боку, повідомляли про 13 вовків, яких нарахували під час обліку в місцевих угіддях.
Отже, нинішні повідомлення — не перші подібні випадки в області. Однак повторюваність появ хижаків у різних громадах, а також відео з приватних дворів і вулиць роблять проблему помітнішою для широкої аудиторії.
Скільки ведмедів і вовків на Закарпатті
За оцінками фахівців, в Українських Карпатах мешкає приблизно 300–350 бурих ведмедів. Водночас облік на початок 2026 року в лісових масивах Карпатської філії ДП «Ліси України» зафіксував 154 особини: 91 — на Івано-Франківщині, 48 — на Закарпатті та 15 — на Львівщині. Ці 48 тварин — не загальна кількість усіх ведмедів у межах області, а показник на територіях, охоплених обліком філії.
За даними обліку, наведеними Карпатським лісовим офісом, у 2026 році на Закарпатті нарахували 56 вовків. У мисливських угіддях Карпатської філії їхня кількість зросла на 13 порівняно з попереднім роком. Ці цифри також потрібно розглядати з урахуванням території та методики підрахунку, а не як точний перепис кожної тварини в області.
Облік диких тварин не означає, що фахівці одночасно перераховують усіх звірів у лісах. У лютому 2026 року під час обстеження мисливських угідь використовували шумові прогони, підрахунок слідів на снігу, спостереження біля підгодівельних майданчиків, а також фотопастки й відеокамери. Для оцінки чисельності обстежують репрезентативну частину угідь — близько 30%, а отримані дані використовують для розрахунків.
Тому різні звіти можуть містити відмінні показники. Наприклад, у попередніх зведеннях за 2023 рік для мисливських угідь Закарпаття фігурували 101 ведмідь і 202 вовки. Без урахування різниці в територіальному охопленні, методах і періодах обліку порівнювати ці цифри з показниками 2026 року та робити висновок про різке зростання чи скорочення популяції некоректно.
Бурий ведмідь є видом, занесеним до Червоної книги України. Його охороняють, а полювання на нього заборонене. Збереження природних оселищ і контроль за станом популяції важливі не лише для самого виду, а й для всієї карпатської екосистеми.
Чому хижаки наближаються до людських осель
Одне з пояснень — пошук їжі. Восени ведмеді активно накопичують жирові запаси перед зимовим періодом. Їх можуть приваблювати фрукти в садах, залишки врожаю, харчові відходи, відкриті смітники та незахищені пасіки. Якщо тварина знаходить легкодоступну їжу біля будинків, вона може повертатися на це місце.
Про збільшення кількості появ ведмедів у селах на території Ужанського національного природного парку Укрінформу розповіла провідна наукова співробітниця парку Неля Коваль. За її словами, за останній рік таких випадків стало більше. Серед можливих причин науковиця назвала збільшення кількості ведмедів у лісах, зменшення населення в окремих селах і скорочення кількості мисливців. Вона також зазначила, що за останніми оцінками в Українських Карпатах живе близько 350 ведмедів, тоді як десять років тому на всю Україну нараховували приблизно 250.
Водночас не кожна поява ведмедя біля села свідчить про нестачу їжі в лісі або про те, що тварина втратила страх перед людиною. Звірі переміщуються в межах природного ареалу, а людські поселення часто розташовані поруч із лісовими масивами. Тому іноді ведмідь може просто проходити звичним маршрутом, який перетинається з вулицями чи подвір’ями.
У випадку з вовками важливу роль відіграє пошук здобичі. Вони полюють на диких копитних, але можуть нападати й на незахищених свійських тварин. Саме такі випадки вже фіксували на Закарпатті: під час згаданих подій 2024 року в Зарічові місцеві жителі повідомляли про загибель собак після появи вовчих зграй.
Важливо й те, що відео з камер спостереження не завжди показують повну картину. Вовк, який проходить вулицею вночі, не обов’язково наближається до людей навмисно. Так само ведмідь на подвір’ї не обов’язково шукає конфлікту. Проте регулярна доступність їжі біля осель може сприяти тому, що дикі тварини частіше повертатимуться до таких місць.
Чи є загроза для людей і господарств
І ведмеді, і вовки зазвичай намагаються уникати людини. Однак це не означає, що зустріч із ними безпечна. Ведмідь — велика й фізично сильна тварина, а найбільш ризикованими можуть бути раптові зустрічі на близькій відстані. Особливо небезпечно наближатися до ведмежат: їхня мати може перебувати неподалік і сприйняти людину як загрозу для малечі.
Окремий ризик — шкода господарствам. Ведмеді можуть пошкоджувати пасіки, шукати їжу в садах і смітниках, а вовки — нападати на худобу та собак. Для жителів гірських сіл це не лише питання безпеки, а й можливі матеріальні втрати.
Водночас офіційні звернення не відображають усіх випадків, про які пишуть у соцмережах.
Що робити, якщо зустріли ведмедя або вовка
Фахівці радять передусім не наближатися до дикої тварини, не намагатися її прогнати, погодувати чи сфотографувати зблизька. Якщо ведмідь опинився неподалік, потрібно спокійно збільшити дистанцію, не робити різких рухів і залишити йому можливість відійти. Не можна наближатися до ведмежат або ставати між ними та матір’ю.
Під час зустрічі з вовком також не варто переслідувати його чи намагатися наблизитися. Потрібно тримати дистанцію, спокійно відходити в безпечне місце, а якщо тварина не залишає територію або поводиться незвично — повідомити відповідні служби.
Щоб не приваблювати ведмедів до осель, не слід залишати харчові відходи просто неба, варто закривати сміттєві контейнери, прибирати залишки фруктів у садах і належно захищати пасіки. Домашніх собак поблизу лісу краще тримати на повідку. Такі рекомендації наводять природоохоронці та фахівці, які працюють із питаннями співіснування людей і великих хижаків.
Чи стане зустрічей із хижаками більше
Однозначно прогнозувати зростання кількості появ ведмедів і вовків біля населених пунктів наразі не можна. На це впливають сезонні переміщення тварин, доступність корму, стан природних оселищ, а також те, наскільки близько до лісу розташовані будинки, пасіки та господарства.
Восени й на початку зими повідомлень може ставати більше: ведмеді активно шукають їжу перед зимівлею, а сліди на снігу полегшують виявлення присутності диких тварин. Додаткову роль відіграють фотопастки, камери спостереження та поширення відео в соцмережах. Тому більша кількість дописів не завжди означає, що популяція хижаків так само швидко зростає.
Водночас дані про ведмедів і вовків свідчать, що великі хижаки залишаються частиною природного середовища Закарпаття, а їхня поява поблизу сіл — не нове явище. Завдання полягає не в тому, щоб сприймати кожну тварину як загрозу, а в тому, щоб не створювати умов для її регулярного наближення до людських осель і знати, як діяти під час випадкової зустрічі. Для точнішої оцінки ситуації важливі регулярні обліки, моніторинг фотопастками та повідомлення про випадки, коли хижаки заходять безпосередньо на територію населених пунктів.
