У сучасному світі, повному біганини, незрозумілої круговерті й недомовок – так мало часу залишається на особисте життя. На рідних, близьких та й на самого себе. Власне, запитайте себе, коли востаннє ви робили щось таке, про що давно мріяли? А коли востаннє робили приємне коханій людині?
На це – немає часу, скажете ви, потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. Але ж чому у мізерних перервах між роботою з пам’яті виринають саме такі моменти, коли ваші мрії збувалися, коли кохана посміхалася і обдаровувала вас ще більшою любов’ю. Хіба такі хвилини може замінити робота?
Власне, мабуть, через нашу тотальну заклопотаність День святого Валентина і набув на початку 90-х років у нас такого поширення. Адже - це день, коли треба зупинитися і сказати: "Я тебе кохаю", навіть, якщо ці слова від тебе кохана чує вперше.
І хоча свято припадає на лютий – місяць, м’яко кажучи, не найтепліший для святкування, все ж теплоти від почуттів цього дня достатньо, аби обігріти багато самотніх сердець. Втім, можливо це й краще, адже коли за вікном холодно – особливо відчуваєш тепло коханої людини поруч.
Про життя справжнього християнина Валентина, який і дав ім`я святу, майже нічого невідомо. До нас дійшли суперечливі легенди.
Наприклад, розповідають, що Валентин народився в III столітті нашої ери в Римській імперії і був єпископом свого рідного міста Терні. Арешт його був викликаний нібито тим, що римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв солдатам імперських легіонів закохуватися і одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів. Коли Валентин сидів у в`язниці, він закохався в сліпу доньку свого наглядача - та зцілив її.
Щоправда, інші легенди розповідають ніби все було навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалась у священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідси і листівки-"валентинки" і саме свято. Дата ж страти Святого Валентина - 14 лютого - співпала з римськими торжествами на честь Юнони, богині любові. Цей день у Римі вважали початком весни.
Так чи інакше, але у Європі цей день святкується з ХIII століття і ось вже багато років поспіль саме 14 лютого закохані багатьох країн освідчуються один одному "валентинками".
У різних країнах - різні традиції відзначати цей день. Чи не найголовнішими символами свята є "валентинки", цукерки та квіти. Першими дарувати "валентинки" з віршиками запровадили пристрасні французи. А ось традиція дарувати цукерки почалася від суто комерційного підходу до свята. На початку минулого століття американці в день Святого Валентина стали посилати марципани своїм нареченим. Але марципан містив цукор, який тоді коштував дуже дорого. Достовірно розмах ця традиція набула після того, як в 1800 році почали широко використовувати цукровий буряк. Американці терміново налагодили на континенті виробництво карамелі та стали "видряпувати" на цукерочках відповідні святу слова. Потім стали ще й укладати їх в картонні коробочки у формі серця, що мало величезний успіх. Карамельки робили червоно-білими. Червоний колір означав пристрасть, а білий - чистоту любові.
А от серйозні німці вважають любов чимось на зразок тихого божевілля, так що святий Валентин для них насамперед покровитель божевільних. Німці прикрашають цього дня психіатричні лікарні яскраво-червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне богослужіння.
Проте є й країни, де це свято – офіційно заборонено. Це – Саудівська Аравія. Там Комісія з впровадження чесноти і запобігання гріху (!) ухвалила, що День Святого Валентина слід заборонити, оскільки згубні західні традиції бентежать розуми підростаючого покоління Саудівської Аравії, а такі свята культивують гріх. Усім магазинам країни категорично заборонено торгувати плюшевими ведмедиками, "валентинками", а квітковим магазинам наказано не торгувати в День всіх Закоханих червоними трояндами.
В Україні ж у цей день закохані обмінюються подарунками, говорять один одному слова кохання і влаштовують романтичні вечері. І лише деякі з них знають, що справжній День кохання в нашій країні з давніх-давен відмічали на Свято Івана Купала. У цей день сонячного сонцестояння вважалося, що земля, вода та вогонь мають найбільшу енергетику, а подекуди навіть відкривають таємниці майбутнього. Саме на Івана Купала дівчата та хлопці обирали собі пару і, якщо вони могли перестрибнути разом через вогонь не розчіплюючи руки – бути їм удвох повік. Тож саме Івана купала, а не День Святого Валентина в Україні вважається справжнім Днем кохання.
Хоча... Хіба можна для кохання вибирати дні? Адже коли кохаєш – час не має значення. Так само як і пора року, погода чи інші умовності. Просто 14 лютого – це ще одна чудова можливість хоча б на один день забути про другорядне і згадати про головне. Те, заради чого розпочиналися війни, скоювалися найпідступніші злочини, робилися найгеніальніші відкриття та створювалися шедеври. Все це – заради кохання. Тож не бійтеся висловити свої почуття, адже цього так чекає ваша половинка.
