Схоже, минають ті часи, коли ми стояли на узбіччі літературного та книжкового життя в Україні. Ще одним підтвердженням цього став цьогорічний рейтинг «Книжка року», який не має аналогів в державі. Понад 120 експертів оцінювали книжкові новинки у півтора десятку номінацій.
Уперше серед експертів були і двоє закарпатців – письменники Галина Малик і Василь Кузан, які могли побачити «кухню оцінювання» із середини і запевнили, що голосування здійснювалося абсолютно демократично і без жодного тиску.
Цього року Закарпаття було представлено у рейтингу як ніколи широко – 21 видання. (Хоча, ясна річ, не всі новинки варті уваги потрапили на очі журі). Тому приємно, що чимало закарпатських книжок заслужили схвальні оцінки експертів, а деякі навіть стали лідерами у своїх номінаціях.
Ми згрупували видання закарпатців за місцем у рейтингу і отриманими балами, аби представити загальну картину нашої області.
Тож чудова закарпатська п’ятнадцятка виглядає так (видання, які отримали менше одного балу ми вже не враховували):
1. Альбом «Адальберт Ерделі» (видавництво Олександри Гаркуші) – друге місце у номінації «Мистецтво», 61,33 бали.
2. Галина Малик «Вуйко Йой і Лишиня» (київське видавництво «Грані-Т») -- друге місце у номінації «Книжки для малечі», 43, 31 бали.
3. Богдан Корж, Людмила Радько «Вибране» (Ужгородська міська друкарня), дванадцяте місце у номінації «Мистецтво», 14,48 бала.
4. Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили – найдужчої людини світу» (львівське «Видавництво Старого Лева») -- тринадцяте місце у номінації «Твори для підлітків» -- 12, 46 балів.
5. Василь Комендар «Лікарські рослини Карпат» (видавництво «Мистецька лінія») – шістнадцяте місце у номінації «Енциклопедичні та довідкові видання», 10,94 бали.
6. Михайло Приймич «Перед лицем твоїм. Закарпатський іконостас» (видавництво «Карпати», «Гражда») – вісімнадцяте місце у номінації «Мистецтво», 9,29 балів.
7. Євгенія Навроцька «Історія та культура ромів» (видавництво Олександри Гаркуші) – сімнадцяте місце в номінації «Етнографія», 7,00 балів.
8. Ольга Кустрьо «Розповіді про Піціка, який живе в Ужгороді» (видавництво «Мистецька лінія») – двадцять друге місце в номінації «Книжки для малечі», 5,23 бали.
9. Оксана Луцишина «Не червоніючи», київське видавництво «Факт» -- двадцять шосте місце в номінації «Проза», 5,11 балів.
10. Василь Кухта «Гуцульський Париж» (Ужгородська міська друкарня) – двадцять перше місце в номінації «Поезія», 4, 92 бали.
11. Юрій Шкробинець «Може, в Лету не кане ім’я» (видавництво «Карпати») – тридцять друге місце в номінації «Поезія», 2,46 балів.
12. Сергій Голубокий «Скрипкові майстри України» (київське видавництво «Конус-ю», двадцять восьме місце в номінації «Енциклопедичні та довідкові видання», 1,94 бали.
13. Андрій Любка «Вісім місяців шизофренії» (видавництво «Ліра»), сорокове місце в номінації «Поезія», 1,12 балів.
14. Альманах «Джинсове покоління» (видавництво «Карпатська вежа») – п’ятдесят друге місце в номінації «Проза», 1, 11 балів.
15. Лідія Повх «Біла хатка на горбку» (видавництво «Карпати») – тридцять друге місце в номінації «Книжки для малечі», 1,00 балів.
Треба відзначити надзвичайно високу конкуренцію у кожній номінації, адже змагалися кращі книжки з усієї України. Особливо важко здобувати бали у номінаціях «Проза» та «Поезія», де представлені найвизначніші письменники сучасності.
Тим не менше Закарпаття цього року виглядало гідно, про що свідчить і укладений вище список. Хоча нашим книжкам дуже важко конкурувати зі столичними у «розкрутці». Про більшість з них експерти дізнаються лише при оцінюванні.
Ще один фактор, який працює проти периферії – це те, що експерти фізично не в змозі детально ознайомитися з понад сотнею книжок. Тому доводиться їх хіба переглядати. У підсумку -- велику роль відіграє оформлення і об’єм книжки. Чим багатше видана праця, тим має більше шансів стати лідером у своїй номінації. (Промовистий доказ – альбом «Адальберт Ерделі»).
Ясна річ, що провінції важко змагатися у фінансових можливостях зі столицею. Саме тому серед переможців у номінаціях лише кілька видавництв не з Києва.
Прикро, що оформлення часто цінується більше , ніж зміст. І чергові яскраві перевидання «Вінні Пуха» чи «Пітера Пена» стоять у рейтингу вище за найновіші твори українських авторів. Хоча коректніше би було зарубіжну класику для дітей виділити окремо, як це зроблено в «дорослих» номінаціях.
Рейтинг «Книжка року», ясна річ, не претендує на абсолютність та вичерпність. За словами його організаторів Костянтина Родика та Галини Родіни, вони просто намагаються зорієнтувати читача у сучасному книжковому потоці. Приємно, що нарешті у цьому літературному морі знайшло своє гідне місце і Закарпаття.
