Така масштабна виставка військової техніки відбулася на території Ужгородського аеропорту. Точніше, у приміщенні аеровокзалу. На одному поверсі. Бо вся ця численна військова техніка – іграшкова. Утім, не для дитячих ігор, а для дорослих. Ці моделі – колекційні і вартість окремих з них сягає тисячі гривень.
Літаючі апарати, моделі яких тут представлені охоплюють спектр від стратегічних бомбардувальників до перехоплювачів, палубних винищувачів, що базуються на авіаносцях і надсучасних літаючих фортець-гвинтокрилів. Їх тут багато. Неможливо полічити точно, бо ж у виставці взяли участь понад десяток авіамоделістів і кожен з них представив свої численні роботи, однак тільки літаків на виставці представлено понад чотири сотні. Танків, самохідних протитанкових установок же організатори налічили 190.
Виставка, яка відбулася з 9 по 12 травня в Ужгороді була зорганізована гуртком стендового моделювання Закарпатського обласного центру технічної творчості молоді, кількома шкільними гуртками цього ж профілю та окремими ентузіастами-моделістами. Про це Мукачево.нет розповіли Роман Ситько – керівник гуртка стендового моделювання в Ужгородській ЗОШ №8, Дмитро Стельмах – керівник гуртка центру технічної творчості, а також один з гуртківців – Олександр Сєроусов. (на фото зліва – направо)
Як розповів докладніше Дмитро Стельмах, зараз в Ужгороді побудовою моделей військової техніки займаються понад два десятки ентузіастів, переважна більшість з яких – школярі та студенти:
– Ми замаємося виключно військовою технікою. Однак, є гуртки, де це не головний профіль. Приміром, у «Падіюні» діє гурток ПТМ – початкового технічного моделювання. Гуртківці створюють цілі діорами, інсталяції з дерева, трави, різних підручних матеріалів. У гуртківців є свої профілі. Хтось більше любить виготовляти замки, комусь особливо вдаються дерев’яні церкви. Колись в Ужгороді діяв гурток суднобудування. Зараз цим займається менше людей.
– Це єдині у області осередки моделювання?
– Нам відомо, що є гурток у Мукачеві. А взагалі, це хобі досить популярне у світі і багато людей ним займається не в гуртках, а вдома у себе. У нас навіть був курйозний випадок, коли два дорослі МЧС-ники кілька років працювали буквально «через стіну» один від одного і не знали про те, що обидва є моделістами. Виявили це, зустрівшись на одній із ось таких зведених виставок.
– Яка вартість таких моделей?
– У розібраному вигляді середня модель може коштувати до ста гривень. Однак, після того, як моделіст її збере, розфарбує, її ціна може сягнути і тисячі гривень. Утім, така висока ціна на моделі буває, зазвичай, якщо модель роблять на замовлення.
– А їх замовляють?
– Так, буває. Хтось хоче мати у себе на столі таку вручну виготовлену прикрасу. І замовляє людині, яка має досвід.
– Зараз мабуть це хобі не таке популярне як років 20 тому?
– О, 20 років тому не було що клеїти. А зараз є що, але нема кому. Вибір моделей дуже великий. І не тільки імпортних. Існує щонайменше десяток-півтора українських фірм, які пропонують моделі для самостійного складання.
– Як довго можна працювати над однією моделлю?
– Залежить від того, яка вона. Ось у нас є моделіст, який виготовляє танки взагалі «з нічого». З паперу. І це вищий пілотаж. Висока майстерність. Так от над таким танком можна сидіти і півроку.
– Який масштаб моделей, представлених на цій виставці?
– Масштаб від 1:144, далі 1:100, 1:72 1:48 і найбільші 1:32 або 1:30.
– Місця для постійної експозиції у вас немає?
– Ні. А у виставкових залах з нас просять грошей за експозицію. А гроші йдуть на моделі і на матеріали. Це ж хобі, ми не заробляємо. А от у аеропорту нас завжди приймають. Тут теж люди захоплені авіацією, тому нас і розуміють. Допомагають чим можуть.
