Вже два роки сушиться порох, ламаються стріли, кипить смола довкола останньої “немодернізованої” площі Ужгорода. Пікантності ситуації додає й те, що тут стоїть пам’ятник Шевченкові, встановлення якого було справді народним здвигом.

Ужгород займає перше місце в Україні за кількістю банків на душу населення. Один знайомий банкір повідомив недавно, що їх понад 40 на 120-тисячне місто. Що вони роблять у місті, де слабо розвинена промисловість і не спостерігається великих грошових потоків, одному Богу відомо.

Але в яких банк не зайдеш, окрім євроремонту і нудьгуючої охорони, ніяких вражень не винесеш. Тихо і порожньо. Як на Капушанському цвинтарі. А поміж тим, банки й далі плодяться, як кролики після віагри. Якщо в Ужгороді щось і будується, то це або банк, або куди рідше -- супермаркет. Але в супермаркеті простий ужгородець хоч ковбасу й туалетний папір може купити. А який йому хосен з “Імпекс-тренпекс-компекс-триндекс” банку?.... Тьху, язик можна зломити.

Та це би ще нічого. Хай би жили собі своїм тихим неземним життям. Але вони починають насуватися. Як кошмари у місячну ніч.

Яскравий приклад з площею Народною. Один з останніх історичних майданів міста, який зберіг свій вигляд протягом 70 років. Навіть комуністичний режим пережив, Бога му! Єдина по-справжньому європейська площа міста з простором і зеленню.

Під кінець свого правління екс-мер Погорєлов відкраяв пів цієї площі під офіс Національному банку. Від доброти душевної. (Ну може там ще щось було. Історія про це промовчує).

І вже два роки сушиться порох, ламаються стріли, кипить смола довкола останньої “немодернізованої” площі Ужгорода. Пікантності ситуації додає й те, що тут стоїть пам’ятник Шевченкові, встановлення якого було справді народним здвигом. Пожертвування збиралися по всьому Закарпаттю , а проект обговорювався не менш гаряче, ніж поправки до Конституції .

Тепер же пам’ятник не вписується в “архітектурні плани” Національного банку. “Треба його пересунути!” – кричать любителі БАНКнот.

Але пам’ятник не шафа. Та й шафу на переставиш у будь-який кут. Проект пам’ятника завжди готують в тандемі скульптор й архітектор. Досить трошки порушити архітектурний ансамбль і монумент може втратити свою художню цінність. Але хіба це турбує банк, який гордо йменується “Національним” і на купюрах якого позначений той же Тарас Шевченко?

Час, в якому все продається. А найперше -- совість, честь, моральні принципи, національні інтереси. Час торгашів.

Час банкірів?

• пам`ятник
• Шевченко
• площа Народна
• банк
• Ужгород