Рішення однієї з районних рад Закарпаття підняло на вуха всю країну.
Наприкінці тижня Берегівська районна рада вирішила змінити регламент та розпочинати засідання не тільки з українського, а й з угорського гімну.
Якби не журналісти, то це рішення могло потонути в інформаційній меланхолії п’ятниці. Однак за вихідні розбурхало не тільки Закарпаття, а й країну.
Доки місцева влада відмовчується, політики заробляють електоральні бали: одні називають рішення райради антиконституційними, інші – сепаратистськими рефлексами, згадуючи референдум про перейменування Берегова у Берегсас.
Спроби Мукачево.net зв’язатися через приймальні з головою Берегівської РДА та районної ради виявилися марними. За два дні у посадовців не знайшлося бодай 5 хвилин, аби відповісти на запитання редакції.
Тому ми звернулися до експертів, і їхні думки розділилися.
Олександр Солонтай, експерт Інституту Політичної освіти:
– Закон України про місцеве самоврядування у ст. 46 передбачає, що всі внутрішні питання в організації, проведенні пленарних засідань, сесій регулюються регламентом. Однак прийняття саме цього рішення суперечить порядку прийняття рішень Берегівською районною радою. Будь-який проект рішення ради, мав бути обговорений з брегівською громадою за місяць до його прийняття. Натомість, ця інформація свідомо приховувалася. Тут порушено 2 закони: закон про самоврядування встановлює обов’язковість обговорення проектів рішень районних рад (голова райради у т.ч. за це отримує заробітню платню), а закон про регуляторну політику і доступ до публічної інформації визначає конкретний термін: 30 календарних або 20 робочих днів. Так як цього не відбулося, вони дали кожному виборцю право це діло оскаржити.
А по-друге, прийнявши гімн іншої держави на території нашої держави, районна рада вийшла за межі своїх повноважень.
Закон про місцеве самоврядування містить відповідні статті 22 «Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей» і 23 «Підняття Державного Прапора України». Таким чином, прийняття іншої символіки, використання інших гербів, прапорів та гімнів, окрім місцевих, законодавством не передбачено. Жоден орган державної влади, чи документ, таких повноважень Берегівській райраді не надав.
До речі, в нещодавньому рішенні Конституційного Суду України щодо червоного прапору зазначається, що державні символи України нерозривно пов’язані за своїм змістом з її державним суверенітетом. Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній.
Питання державних символів України та інших країн – це не є компетенцією місцевих рад.
Відтак, кожен громадянин може подати стосовно цього рішення до суду, прокуратури. Сама прокуратура має накласти протест, який зупинить дію рішення. Рада, звісно, його може відхилити, і тоді у прокуратурі вирішуватимуть – подавати у суд чи ні.
Віктор Пащенко, директор Закарпатського інституту політичних досліджень:
– Дане рішення і справді можна вважати антиконституційним, адже в Основному законі є чіткий перелік державних символів – гімн, прапор, герб. На це, в першу чергу, має відреагувати прокуратура. Я переконаний, що перший-ліпший суд дуже швидко скасує це рішення. Тут не треба навіть ніяких юридичних тонкощів чи дискусій. Можна навіть навести нещодавній приклад, коли неконституційним було визнано рішення Верховної ради, яка є набагато вищим органом влади (йдеться про заборону вивішувати на свята червоний прапор поряд з державним – ред.). А рішення, що не відповідає законам України, свідчить про некомпетентність, непрофесійність і містечковість місцевих депутатів.
Федір Шандор, директор Карпатського центру полінгових досліджень:
– Такі дії районних депутатів я оцінюю нормально, тому що вони мають на це право. Так само, як у Криму засідання відкривають гімном України і гімном Росії. Зрозуміло, що за Конституцією обов’язковими державними символами є прапор, гімн і герб. Після державного гімну вони можуть грати регіональний гімн, в даному випадку гратимуть гімн Угорщини. Але таке рішення районних депутатів не суперечить законодавству, бо ніде не написано, що не можна грати і якісь інші пісні. До речі, нема ніде прописано і те, що обов’язково має грати гімн України. Це вже рішення місцевих органів. Тому, якщо депутати цієї сесії хочуть слухати і угорський гімн, – нехай слухають.
