сказав Конституційний Суд, прирівнявши дочасні вибори до чергових
На початку червня Конституційний Суд ухвалив, що місцеві голови та депутати місцевих рад, обрані на позачергових виборах, працюватимуть не кілька місяців чи рік-півтора, а повний термін.Судді дійшли висновку, що законодавство не розрізняє терміни повноважень депутатів місцевих рад та сільських і селищних голів залежно від того, обрані вони на чергових чи позачергових виборах. Тож депутати місцевих рад та міські й сільські голови після позачергових виборів належать до новообраних органів місцевого самоврядування і на них поширюються норми закону стосовно термінів повноважень: для місцевих рад – п’ять років, а для міських, селищних, сільських голів – чотири роки.
Проте, як і інші резонансні рішення, цей вердикт КС, вочевидь, породив проблем більше, ніж розв’язав. Однаково за змінами до виборчого законодавства тепер депутати і місцеві голови обиратимуться у різні терміни, адже «життєвий цикл» депутатів на рік довший, ніж міських голів. Крім того, критики рішення КС дорікають, що таким чином найвищий державний суд подовжив аж на три роки перебування при владі, наприклад, нинішнього київського міського голови.
Час, який минув після роз’яснення Конституційного Суду, дав змогу зважити всі за і проти. Однак, виявляється, думки закарпатських політиків з цього приводу кардинально протилежні, й емоції аж ніяк не вщухли.
Михайло Мартин, заступник голови обласної ради:
– Це рішення Конституційного Суду, вважаю, не відповідає здоровому глузду, воно призведе до юридичних колізій, анархії, вноситиме безлад у діяльність багатьох органів місцевого самоврядування. Адже якщо депутатів, обраних за партійними списками, чимось не влаштовуватиме голова місцевої громади, вони наступного ж дня після проголошення результатів виборів можуть зібратися й двома третинами голосів його усунути. Або ж здатні створити умови, при яких місцевий голова формально на посаді перебуватиме, а реально не зможе нічого робити. Думаю, це рішення якимось чином, наприклад, змінами до виборчого законодавства, буде змінено.
Василь Швардак, депутат обласної ради, фракція Партії регіонів:
– Якщо вже місцевих голів чи депутатів якоїсь ради обрано позачергово, то правильно було б дати їм можливість попрацювати повний термін. Інакше треба було не переобирати керівників місцевих органів влади, а дати допрацювати до чергових виборів тим, хто перебуває у статусі виконувачів обов’язків. Наша держава постійно у процесі виборів, і це не є добре для людей: якщо вже провели кампанію, треба братися до роботи і працювати, а не знову піаритися, обіцяти, займатися популізмом і витрачати гроші на ще одні вибори.
Мирослава Гуранич, міський голова Перечина:
– На мій погляд, унаслідок цього рішення Конституційного Суду на місцях можуть виникати складні ситуації. Адже, наприклад, мені, як обраній на позачергових виборах, доведеться ще два роки працювати з новим депутатським корпусом, який стане до роботи після чергових, або ж планових, виборів. Які люди стануть депутатами, чи знайдемо ми спільну мову? Депутати представлятимуть різні політичні партії, а мені потрібно виконувати програму, обіцянки громаді міста – саме це довірили мені перечинці, обравши мером. Хоча, з іншого боку, якщо і місцевий голова, і депутати обираються одночасно, є застереження, що вони тривалий час входитимуть у курс справ, уникатимуть в ази і через це реально для громади можливо й півроку нічого корисного не робитимуть.
Володимир Шкріба, депутат обласної ради, голова виконкому обласної організації партії Єдиний Центр:
– На мій погляд, це рішення є позитивним. Скажімо, кандидат на міського чи сільського, селищного голову на дочасних виборах проходить таку ж складну й повноцінну кампанію як і його колега, що обирався після чергових перегонів, а виконати свої обіцянки й програму просто не встигне. Громада ж обирає голову не тимчасово, аби лише був, а щоб працював. За повну каденцію, на яку й розраховані програми кандидатів, втілити їх уже реально. Тоді люди й матимуть можливість оцінювати своїх обранців саме за їхні дії, а не через якісь зовнішні обставини.
З іншого боку, виборче законодавство, саму систему треба вдосконалювати, уніфікувати терміни виборів, звести їх до чергових, бо позачергові вносять чимало деструктиву у розвиток держави. Крім того, місцеві голови обираються особисто, можна сказати, як мажоритарники, а депутати – за партійною системою, що не додає ефективності їхній співпраці.
Галина Цар, міський голова Чопа:
– Депутатів і міських/сільських голів треба обирати одночасно, бо якщо до сформованого депутатського корпусу приходить новий голова або, навпаки, при чинному керівникові місцевої влади змінюється склад обранців, то працювати дуже важко. Багато місцевих голів позиціонують себе окремо від партій, але тоді представники політичних фракцій починають схиляти такого голову на свій бік або ж, у разі відмови, не дають йому працювати, вставляють палиці в колеса. Йдучи ж на вибори одночасно з депутатами, людина, котра змагається за посаду голови місцевої ради, принаймні має змогу бачити, хто, імовірно, опиниться в депутатському корпусі й зорієнтуватися, чи матиме хоч якусь підтримку. Адже нині вибори в нас за партійною системою, і далеко не всі депутати налаштовані на толерантну роботу на користь місцевої громади – деякі тільки сліпо виконують часто деструктивні вказівки партійних лідерів, котрі далеко, у верхах, і не знають місцевих проблем та специфіки.
Мирослава Каламуняк, в.о. голови Великоберезнянської РДА:
– Вважаю, що слід нарешті ухвалити зважене виборче законодавство і не підправляти його під чергову політичну кон’юнктуру. Вибори до місцевих рад повинні проходити чергові, бо можуть виникати ситуації, коли партійні депутати виганятимуть кожного новообраного місцевого голову й доведеться знову й знову організовувати перегони, відповідно, не буде ніякої конструктивної роботи. Якщо голова чи депутати, обрані дочасно, справді добре працюють, громадяни на чергових виборах підтвердять свою довіру.
Золтан Ленд’єл, міський голова Мукачева:
– Це рішення Конституційного Суду відповідає логіці демократичного виборчого процесу. Кажу так не тому, що обраний на позачергових виборах, а з огляду на реалії роботи. Адже коли територіальна громада визначилася з головою, отже, вона обрала й ту програму, яку обіцяла виконати ця людина, а в режимі бліцу, за кілька місяців, реалізувати її абсолютно нереально.
Така система покладає певну відповідальність і на виборців – люди повинні добре зважувати, чи зможе їхній обранець виконувати все, що повинен зробити, чи дбатиме про реалізацію муніципальних завдань, розвиток території, зростання економіки, добробут людей. Також, якщо вони підтримують програму свого кандидата, його кроки, отже, повинні й добре думати, яких депутатів обирають, чи зможуть ті допомагати місцевому голові виконувати задекларовану програму. Водночас і депутати, які працюють конструктивно, можуть сподіватися на переобрання на новий термін. До речі, у містах, які ефективно розвиваються, як свідчать численні приклади у Європі, не надто часто змінюють голів – вони здобувають довіру на нові терміни, там панує стабільність, послідовність, конструктивна робота. На щастя, у Мукачеві громада голосує вже кілька років поспіль за певну політику ведення міського господарства, а відтак і за мера, який буде її втілювати, і депутатів, що їй сприятимуть. Тому ми завжди чітко, злагоджено й оперативно проводимо сесії міської ради, приймаємо рішення, а не так, як у деяких інших містах: буває, півдня сваряться тільки за порядок денний.
Лариса ПОДОЛЯК
