Поки тривають дискусії, бути чи не бути Україні в СОТ, куди податися далі й що їсти завтра, Міністерство агрополітики затверджує державні програми розвитку АПК України. Про будні і проблеми закарпатської агропромислової галузі розповідає перший заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Степан Нодь.
Поки тривають дискусії, бути чи не бути Україні в СОТ, куди податися далі й що їсти завтра, Міністерство агрополітики затверджує державні програми розвитку АПК України. Про будні і проблеми закарпатської агропромислової галузі розповідає перший заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Степан Нодь.
На підтримку АПК краю, крім 15 державних програм, діють ще і дві програми підтримки, що фінансуються з обласного бюджету. На цей рік за кошторисом обласних програм на підтримку закарпатських сільгоспвиробників передбачено фінансування на суму 2 млн. 350 тисяч гривень. Це на комплексну програму розвитку тваринництва і птахівництва, а також - програму охорони національних земель, що передбачає захист від втрат сільськогосподарських і лісогосподарських угідь. 816 тисяч гривень із виділеної суми іде суто на поліпшення умов використання земель, зокрема меліорацію, вапнування тощо. Усього ж в краї під сільське господарство задіяно 416 тисяч гектарів разом з пасовищами.
Проте до недавнього часу спати закарпатським сільгоспвиробникам не давали кредити. Або, як написано у законі, часткова компенсація здійснення фінансової підтримки через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів в комерційних банках. За словами Степана Нодя, на часткову компенсацію мають право сільськогосподарські підприємства, річний валовий товарообіг яких не менше мільйона гривень. „Але у нас здебільшого працюють дрібні товаровиробники, на виробленні сільгосппродукції спеціалізуються невеликі підприємства, фермерські господарства. З цього приводу облдержадміністрація зверталася в Мінагрополітики і нас почули”, — запевняє перший заступник начальника головного управління АПК облдержадміністрації.
Однак проблеми на цьому не закінчилися. Коли Кабмін розробляв положення, було звужено коло учасників державних програм. А переробну галузь взагалі позбавили права участі у державних програмах підтримки АПК. Приміром, не врахували право переробних сільгосппідприємств на часткову компенсацію кредитної ставки у короткострокових і середньострокових кредитах. Якщо торік вони взяли кредит, скажімо, на 3 роки й отримали компенсацію, то цього року про них „забули”. Відтак такі підприємства не братимуть кредити на оновлення основних засобів виробництва, реконструкцію, розвиток. Наразі „переробка” мусить працювати з товаровиробником по так званих ф’юнчерних контрактах. Торік через пільгове кредитування переробних підприємств здійснювалося кредитування особистих селянських дворогосподарств, які не мають право брати участі у програмах.
Частина сільськогосподарських підприємств за новими порядками не отримають компенсації за худобу. Оскільки змінилися критерії щодо кількості поголів’я, а також вагові норми. Відтак більше грошей повернеться назад до Києва.
Головне управління АПР облдержадміністрації представило розрахунки Мінагрополітики на фінансування 15 програм – всього на суму 45 млн. 800 тисяч. За січень-лютий цього року виділено близько 8 мільйонів. З них профінансовано державних програм на суму 2 млн. 292 тисячі грн. — це фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва, програма з надання дотацій на посів озимих і ярих культур.
Доведено на ці призначення 1 млн. 661 тисячу грн. Надійшло 643 тисячі грн., які вже використані. Чітко визначено, які підприємства мають право на дотації. Ті ж, що мають будь-які борги (податковий, заборгованість до ПФ), на фінансову підтримку можуть не розраховувати. Але є спеціальні районні комісії, що працюють з такими підприємствами. „Підприємці-боржники посіяли елітне насіння, використали міндобрива, мали б дістати часткову компенсацію за придбання міндобрив, дотацію на гектар, за елітне насіння. Якщо ж не надати підтримку за державними програми, тим самим погіршується фінансове становище таких підприємств. Інша річ — банкрути. Їм неможливо зарадити”, — зауважує Степан Федорович.
Чи пишатимемося родючими виноградниками і чи смакуватимемо солодким вином – також залежить від державної програми. Зараз підтримують ті виноробні підприємства, які мають переробку, власну сировинну базу. І це актуально лише для підприємців, що вирощують виноград європейських сортів, а не технічних, як, скажімо, Ізабелла. Виноробним підприємствам „ Айсберг”, берегівським „Чизай” та „Котнар” держава компенсує затратну частину, що становить 48 відсотків. Малі ж підприємства майже припинили виробництво. Крім того, для них занадто висока вартість ліцензій на право розливу — 500 тисяч гривень.
Україна готується вступити до СОТ. А це означає, що підтримуватимуть лише великих товаровиробників.
У нас же є депресивні, здебільшого гірські, райони, в яких неможливо організувати господарства такого масштабу. Натомість, не солодко ведеться дрібним товаровиробникам краю. „Коли хочемо мати м’ясокомбінат або молокозавод за всіма нормами, то мусимо думати, як організувати в області кілька великотоварних виробництв, приміром, зі свинарства, вирощування птиці, великої рогатої худоби. Адже без стабільного забезпечення сировиною велике товаровиробництво неможливе”, — наголошує Степан Нодь.
Маємо деякі напрацювання з птахівництва. Зокрема, фермерське господарство „Орос” вирощуватиме і перероблятиме продукцію у замкненому циклі. Планують організувати і свинокомплекс. Працюють із фермерами, товариствами, які б вирощували по 200-300 корів суто на молоко чи лише на м’ясо.
І перші результати вже помітні. Після розвалу радянсько-колгоспної системи в сільському господарстві, зокрема і нашої області, спостерігався глибокий застій. За останні рік-два в різних районах почали працювати і свинокомплекси, і племгосподарства, закладені нові сади і виноградники…
Повідомили з управління інформації та зв’язків із громадськістю ОДА.
