УФСІ доводить сільським громадам, що вони здатні самостійно вирішувати свої соціальні проблеми
Минулого тижня в селі Поляна на Свалявщині відбулася конференція Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) «Розвиток, зорієнтований на потреби громад: аналіз набутого досвіду й розробка рекомендацій», що проводився в рамках реалізації проекту «Розвиток потенціалу найбідніших громад».
Цей проект далеко не перший, втілений у життя Фондом в Україні та на Закарпатті зокрема. УФСІ, спільно створений Кабінетом Міністрів та Світовим банком 2000 року з метою надання підтримки найменш соціально захищеним верствам населення, розпочав свою роботу 2002-го, а ще через три роки прийшов і на Закарпаття.
У нас УФСІ працював у двох районах – Іршавському та Хустському. По два райони Фонд обирав у кожній області. А саме ці регіони Закарпаття потрапили в його сферу діяльності на основі досліджень, які показали, що саме громади цих районів найбільше потребують допомоги й сприяння. Час показав, що вибір був правильний. В Іршавському районі реалізували 17 проектів у різних селах: відремонтували шляхи, звели школи, амбулаторії тощо. Як розповіла Любов Павлович, координатор проекту на Закарпатті, спочатку сільські громади ставилися до проекту з підозрою. Річ у тім, що за його умовами 10 % суми, на яку планували виконувати якийсь проект, сплатити мали самі сільські громади. Цей пункт і став каменем спотикання для людей, які ще не забули фінансових пірамід початку 90-х. Найважче було переконати людей у тому, що Фонд не фіктивний і не зникне, прихопивши з собою громадські гроші.
Та, зрештою, громади повірили, і з часом, як згадує голова Іршавської РДА Максим Хохлов, у районі навіть з’явилася своєрідна конкуренція за співпрацю з фондом. Так, найбільші села району – Білки та Ільниця, побачивши, що мешканці ледь не вдесятеро менших Чорного Потоку та Мартинки вже зуміли реалізувати в себе по два проекти, й собі долучилися до «змагання». Адже якщо малі громади здатні профінансувати 5 чи 10 відсотків вартості, то великим просто ганьба не зробити такого ж у себе.
Після перших результатів, коли люди нарешті зрозуміли, що Фонд не має на меті поживитися, а дійсно дає гроші на соціальні об’єкти, громади на Хустщині й Іршавщині активізувалися. Як вислід, у двох районах реалізували 37 проектів, а після того, як до роботи долучилися ще й Свалявщина з Перечинщиною, кількість виросла до 42, а сума фінансування сягнула майже 17 мільйонів гривень.
Проте було б помилково вважати, що мета УФСІ – просто прийти й видати гроші. «Головне завдання, яке ми ставили перед собою, – це не будівництво чи ремонт об’єктів, – каже Віктор Мірошниченко, виконавчий директор УФСІ. – Найважливішим для нас було залучити громаду до вирішення соціально-комунальних питань, які її турбують. Дуже велике значення приділялося ефективній участі самої громади в співфінансуванні, підготовці й реалізації мікропроектів, контролі за цільовим використанням коштів, забезпеченні життєздатності об’єктів тощо». Фонд прагнув довести місцевим громадам, що покращити своє життя вони здатні самі, не очікуючи на те, що «згори» хтось змилостивиться й кине гроші.
І вже можна констатувати, що цю мету УФСІ виконав. Щоб переконатися в цьому, достатньо було відвідати конференцію в Поляні, в котрій узяли участь представники сіл і селищ не лише Закарпаття, а й Івано-Франківщини та Волині. Всі вони висловлювали подяку Фонду за надану допомогу й ділилися досягненнями, яких зуміли досягти завдяки здобутому досвіду. Нині деякі з них співпрацюють із іншими фондами. На думку учасників, діяльність таких організацій є дуже важливою в умовах, коли бюджет розподіляється в Києві і до сіл доходить лише незначна його сума.
Наразі останнім проектом, який втілив у життя УФСІ, стало надання допомоги найбіднішим громадам України щодо розвитку потенціалу: у з’ясуванні пріоритетних потреб і проблем, активізації участі громади у процесі схвалення рішень, визначенні й мобілізації необхідних ресурсів, ефективному управлінні.
Програма діяла на території всієї країни впродовж 2006–2009 рр. Кошти на її втілення – понад 1,7 мільйона доларів США – виділив уряд Японії. УФСІ провів спеціальне дослідження, щоб виявити потреби, які існують у більшості громад, і на основі одержаних даних розробив 11 навчальних модулів, спрямованих на розвиток потенціалу. Як повідомив Віталій Лесюк, директор західноукраїнського регіонального навчального центру, впродовж цього періоду Фонд провів 495 тренінгів, у яких узяли участь близько 9000 людей. Теми громади в кожному випадку вибирали самі – адже на місцях люди ліпше знають, що їм більше потрібно. На Закарпатті таких навчань було 26.
Ще однією цікавою темою семінару став виступ голови правління Закарпатського обласного центру розвитку туризму Богдана Пранничука. На думку пана Богдана, сільський туризм – один зі шляхів сталого розвитку громад. Тим більше в таких регіонах, як Закарпаття чи Прикарпаття. Як ілюстрацію перспективності цього напрямку він навів приклад Польщі. Там свого часу за сільський туризм узялися жінки, чоловіки яких перебували на заробітках за кордоном. Несподівана справа стала дуже успішною, що дозволило польським селянам заробляти вдома й не розривати власні родини через пошук грошей. Зайве й нагадувати, якою серйозною соціальною проблемою для західноукраїнських регіонів є заробітчанство. Також учасники відвідали успішні туристично-рекреаційні заклади Свалявщини.
До речі, нині УФСІ втілює ще один соціальний проект, кошти на який (7 мільйонів євро) виділив уряд Німеччини. Спрямований він на інвестиційні заходи в Луганській і Донецькій областях. Наразі там упроваджують 86 інфраструктурних мікропроектів, а завершується програма наступного року. Тож сподіваємося, Фонд працюватиме й надалі. Свою важливість він довів ділами.
Юрій Лівак,
Поляна–Ужгород
