В області є 5 розломів материкових плит, де постійно накопичується енергія для поштовхів.
Про ймовірність землетрусу в Японії, який змістив вісь Землі на 17 см, попереджали ще наприкінці минлого року. На розробленій вченими ООН карті з прогнозами можливих землетрусів протягом наступних 50 років Японія була у «чорному списку». У звіті зазначалося: деякі японські міста стоять на розломах материкових плит, що знаходяться під постійним тиском. А оскільки на них має вплив Сонце, яке в останнє десятиліття демонструє підвищену активність, вчені попереджали: найближчим часом тиск в розломах підвищиться.
Тоді ж в ООН заявили про загрозу землетрусів силою 5,5 балів у Закарпатті, де таких розломів аж 5, та Криму.
«Землетрус в Японії дійсно може послужити спусковим механізмів для подальших землетрусів. У тому числі і на Закарпатті. До прикладу, якщо в якійсь із сейсмоактивних зон вже накопичилось достатньо енергії для поштовхів, що передбачити, на жаль, неможливо, то через катаклізми в Японії землетрус тут може виникнути раніше, – розповів у ексклюзивному коментарі Мукачево.net завідувач відділом сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України Сергій Вербицький. – У той же час, землетрус не може відбутися там, де не відзначають такого ризику. А де така енергія накопичилась вже – сказати важко».
Так чи інакше, вкотре наголошують у сейсмологічній станції «Ужгород, Закарпатська область є однією з найбільш сейсмічно-активних в країні. «Тут є 5 розломів, де можливі землетруси: Мукачівщина, Тячівщина, Виноградівщина, Берегівщина, Хуст. Ці зони періодично «перегукуються». Сила землетрусу залежатиме і від того, як довго мовчало вогнище. Якщо цей термін 25-35 років, то обізватися може зі значною силою, а якщо впродовж років «потріскувало» - то з меншою», – повідомила Мукачево.net завідуюча станції Світлана Плішко.
Вся проблема в тому, що передбачити землетрус, а відтак і підготуватися до нього, практично неможливо. Про наближення біди в Японії повідомили лише за 1 хвилину.
Разом з тим, зауважив пан Вербицький, біда не в самих поштовхах, а в неналежному будівництві. «Нема нічого страшного, якщо навіть сильний землетрус станеться десь в полі чи пустелі, а от чому в Спітаку (Вірменія – ред.) свого часу порівняно слабкий землетрус зрівняв все місто з землею? Тому що цемент покрали і будували не дотримуючись технологій», – наголосив експерт.
Щоб такого не трапилось в Україні, було ініціатива впровадити на законодавчому рівні паспортизацію споруд в сейсмічно-небезпечних зонах: мова йде про обстеження будівель і споруд, а також розробку рекомендацій щодо посилення їх і навіть окремих конструктивних елементів і, власне, видача будівельного паспорту для споруди, що будується в сейсмічних районах країни. Закарпаття це стосувалося б чи не насамперед. «Та наскільки мені відомо, дана норма так і не було прийнята на рівні Закону», – констатував Вербицький.
«У Закарпатті завжди орієнтувалися максимально можливий землетрус у 7 балів. Відповідно, і будинки мали би зводитися такі, щоб могли витримати і 8-ми бальний землетрус». Однак, відсутність закону, хоча в нашій країні, як і наявність – не гарантує дотримання його вимог.
Найпотужніші землетруси на Закарпатті
1 липня 1830 року, м. Тячів, 6–7 балів
3 вересня 1867 року, с. Довге Іршавського району, 7 балів
5 січня 1908 року, м. Свалява, 7–8 балів за шкалою MSK-64 (12-бальна шкала інтенсивності)
28 червня 1926 року, смт Тересва Тячівського району, 7 балів
2 серпня 1936 року, с. Анталовці Ужгородського району, 6–7 балів
24 жовтня 1965 року, м. Берегове, 7 балів
8 березня 1978 року, м. Виноградів, 6 балів
22 вересня 1979 року, с. Угля Тячівського району, 6–7 балів
Читайте також:
