До 120-річчя з дня народження знакових закарпатських художників Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі у виставкових залах галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відкрито найповнішу за останній час виставку робіт митців.
У експозиції представлено твори з фондів Закарпатського художнього музею імені Й. Бокшая, Національного художнього музею України та приватних колекцій. На виставці «Погляд з відстані часу» в п’яти залах представлено понад сто творів класиків, імена яких вже давно стали хрестоматійними для історії образотворчого мистецтва України, навіть більше — живопис А. Ерделі та Й. Бокшая — невід’ємна частина світового мистецького спадку.
Експозиція, що на два місяці «оселилася» в «Хлібні», охоплює всі періоди творчості закарпатських художників. Їхні долі були доволі тісно пов’язані (ровесники, земляки, разом навчалися в Будапештській академії образотворчих мистецтв). Саме це й дозволило митцям згодом створити Закарпатську школу живопису та вивести її на гідний міжнародний рівень.
Щодо основних біографічних віх...
Йосип Бокшай народився 2 жовтня 1891 р. у Рахівському районі Закарпатської області. Після навчання в Будапешті працював в Ужгороді художником та педагогом, пізніше викладав у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва.
Адальберт Ерделі народився 25 травня 1891 р. в Іршавському районі Закарпатської області. Закінчивши будапештські студії, навчався та працював в Угорщині, Німеччині та Франції. А. Ерделі вільно володів кількома європейськими мовами, добре розумівся на світовому мистецтві, історії та філософії. З 1916 року викладав малювання в середніх школах Мукачевого та Ужгорода. Один із організаторів і перший голова Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України — з 1946 р.
Людмила БІКСЕЙ, заступник директора з наукової роботи Закарпатського художнього музею імені Й. Бокшая, лауреат обласної Премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі:
— Тандем Ерделі та Бокшая був винятковим, прикладів такої продуктивної творчої співпраці в історії українського мистецтва небагато. Спершу вони заснували так звану «Приватну публічну школу малювання» в Ужгороді в 1927 році. Це був перший такий заклад на той час. Навчали там в основному молодь, що мала хист до малювання. Викладали основи живопису: композицію, рисунок та перспективу. У Бокшая та Ерделі була чудова освітня база, тож, зрозуміло, вони багато чого могли дати цій молоді. На фоні трагічних і нелюдських подій початку XX століття цю регіональну школу вирізняють гуманістичність, часто ідеалістичність, означений художніми образами та фольклором романтизм. Омріяна форма мистецького життя на Закарпатті була реалізована як «Підкарпатський Барбізон». Кожен із основоположників школи вносив щось своє до загальної справи. Велика подвижницька робота Йосипа Бокшая, який методично й дуже відповідально проводив класичні заняття з фаху, давала відчутний ефект. А виставки, експедиції, пленери, активна громадська робота сприяла хорошій підготовці кадрів. По суті, Адальберт Ерделі наближав до талановитих закарпатських хлопчаків мистецький Париж, не тільки демонструючи сучасні течії та напрямки в мистецтві, але й долучаючи учнів до активної творчої роботи.
Виставка триватиме до 19 липня 2011 року у виставкових залах «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» (Київ, вул. Володимирська, 24).
Фото 1: Йосип Бокшай. «СТАРИЙ МІСТ»
Фото 2: Йосип Бокшай. «ДІВЧАТА З ПОЛОНИНИ»
Фото 3: Адальберт Ерделі. «МОЛОДИЦЯ»
Фото 4: Адальберт Ерделі. «ГУЦУЛ»
