Про шкоду для психічного здоровя нації, особливо для несформованої дитячої психіки, низькопробних кіно-відео-та телебойовиків, якими перевантажений український телеефір, говориться багато. У тій же Америці, та й всюди в цивілізованому світі, продукції з елементами насильства масовий глядач не бачить — вона транслюється пізно ввечері по закодованих каналах. У нас же кожен дітвак, надивившися "кіна", знає всі види зброї, як бити так, аби "враз замочити", що таке "расчлєньонка", "груповуха" і так д
Про шкоду для психічного здоровя нації, особливо для несформованої дитячої психіки, низькопробних кіно-відео-та телебойовиків, якими перевантажений український телеефір, говориться багато. У тій же Америці, та й всюди в цивілізованому світі, продукції з елементами насильства масовий глядач не бачить — вона транслюється пізно ввечері по закодованих каналах. У нас же кожен дітвак, надивившися "кіна", знає всі види зброї, як бити так, аби "враз замочити", що таке "расчлєньонка", "груповуха" і так далі. А що з того всього виходить — читайте...
ЩО ЗА "ФАТЬОВ" БЕЗ МОБІЛКИ...
Почалося все з того, що у 15-річного Іванка, мешканця іршавського села Імстичево, "гавкнув" мобільний телефон — розбився дисплей. Дітвак на газдівстві сам-один — батьки на заробітках у Росії, сестра навчається в Хусті, додому навідується тільки на вихідні. Допомагає тітка, яка теж мешкає в селі.
І от за кілька днів в Івана день народження, а тут така пристрість--залишився без телефона. Як цімборів скликати на гостину?! Тож одного дня замість школи подався хлопчина до Іршави з наміром відремонтувати мобільник. Та ба, майстер повідомив, що ремонт коштуватиме під 250 гивень...
Таких грошей у юнака не було, тож пригнічений плентався містом. На вул. Білківській раптом запримітив невеликий магазин, де продаються телефони. Увійшов всередину, став роздивляти вітрини, кілька разів перепитав молоденьку продавщицю про ціни. Людей туди заходило небагато. Про це пересвідчився, коли згодом на вулиці очікував автобус на Імстичево...
"ПОКУПЕЦЬ" БЕЗ КУРТКИ, ЗАТЕ В РУКАВИЦЯХ
Обідньої пори продавець "Мобільного центра" 19-річна Надія перераховувала виручку. День видася непоганим, зранку вже реалізувала трохи товару. І ось двері знову відчинилися й на порозі з`явився юнак. Надія пригадала, що кілька днів тому він уже заходив сюди.
Хлопець підійшов до прилавка, попросив показати йому телефони марки "Сіменс" та "Моторола". Продавщиця зауважила, що ймовірний покупець без куртки, тільки у светрі, зате... в рукавицях. Виймаючи телефони, спитала, для чого рукавиці, ніби й надворі не холодно ще? "Та в мене, напевне, температура, — відповів юнак. – Щось морозить..."
Воно й справді, обличчя у незнайомці розчервонілося, на лобі виступив піт. Заявив, що купить ці два телефони, а ще йому потрібні зарядні прилади та три картки-поповнювачі. Продавець склала все у поліетиленовий кульох і схилилась за ще одним зарядним пристроєм, як раптом почула:
— Малишка, це не шутка! Це – пограбування!..
Піднявши голову, побачила, що покупець замість грошей тримає в руці... ніж! Дівчина не розгубилася, а відсахнувшись убік, натиснула кнопку тривожної сигналізації, яка виведена на пульт Іршавського міжрайонного відділення Державної служби охорони. Грабіжник зрозумів, що події розгортаються не за його сценарієм. Кинувши ножа, вхопив сумку з мобільниками і гайда з магазину. Надія вискочила за ним. Втікач подався у бік центра міста, дівчина стала гукати по допомогу. Двоє перехожих кинулися в погоню...
ДОЛЯ ЗВЕЛА ГРАБІЖНИКА З ДОСВІДЧЕНИМ "ОПЕРОМ"
Після спрацювання сигналу "тривога", чергова пульта централізованого спостереження ДСО Світлана Мателешко негайно направила на вул. Білківську групу затриманя у складі міліціонера Івана Черничка та водія Михайла Ісака. За кілька хвилин вони вже блокували об`єкт, а згодом від продавщиці дізналися про події, що тільки-но сталися у торгівельному закладі. Надія описала прикмети зухвальця та повідомила напрям його втечі. Міліціонери кинулися в погоню. Хоча часу пройшло зовсім небагато, однак існувала ймовірність, що юнак, давши волю ногам та гнаний страхом, міг забігти досить далеко. Однак довго шукати його не довелося...
Іван щодуху мчав узбіччям, а потім різко звернув на одне з обійсть і через нього намірювався прошмигнути на сусідню вулицю. Та біля будинку побачив чоловіка. Діватися було нікуди, тож скоромовкою заговорив: "Там за мною женуться якісь! Хочуть побити!.."
"Попав" Іван дуже вдало – перед ним стояв колишній начальник карного розшуку іршавської міліції Василь Химич, який уже кілька років на пенсії. Колишній оперативник спокійно сприйняв повідомлення юнака, мовляв, з тими переслідувачами розберемося. Несподіваний гість пробував ще щось вигадувати, як під`їхало авто ДСО. Побачивши наряд та службового собаку, Іван якось вмить зніяковів, похнюпивши голову. Його доставили у магазин, де продавщиця одразу впізнала недавнього нападника. У сумці вийявилися й обидва телефони...
В УСЬОМУ ВИНЕН... "МУХТАР"
Згодом, уже в приміщенні райвідділу міліції, затриманий розповів, що на "подвиг" подався під впливом... вражень від телесеріалу "Мухтар", який дуже любить дивитися. Мовляв, зламався телефон...Розмова зі слідчим затягувалася, і грабіжник-невдаха найбільше переймався тим, що... негодованою за його відсутності залишиться вдома худоба.
Зважаючи на юний вік, Івана відпустили додому. Можливо, цей випадок стане уроком на все життя і хлопчина більше не прагнутиме легкої наживи, здобутої злочинним шляхом. А наразі, як повідомив "Старому Замку Паланку" майор міліції Михайло Пискач із ЦЗГ УМВС невдалому грабіжникові доводиться спілкуватися зі старшим слідчим Іршавського райвідділу міліції Аллою Пожаровою...
Василь ЛЕНДЄЛ
"Старий Заомк "Паланок"
