Коли гортав матеріали кримінальної справи В. Скотнова (з етичних міркувань прізвище зловмисника та імена поретпілих у публікації змінено), на душі ставало моторошно. Невже такі звірячі знущання можуть скоювати ті, кого ми звикли називати людьми. Поки що важко сказати, скільки насправді жертв на рахунку цього нелюда: дві, що проходили у судовому процесі, чи значно більше. Адже не виключено, що інші потерпілі побоялися звернутися із заявами до правоохоронців. А розпочалася ця жахлива історія ще на
…Саме тоді 46-річна Василина однією з ужгородських вулиць поверталася додому. Раптом жінка почула, як її навздоганяє автомобіль. Відійти вбік не встигла. Під час обгону автівка зачепила Василину, і та розпласталася на асфальті. З салону легковика ви-йшов водій, підняв потерпілу, помістив її в салон свого “джипа” і швидко поїхав з місця пригоди. Трохи оговтавшись, та завважила, що невідомий привіз її не в медичний заклад, а до якогось двору. Жінка попросила, щоб краще доправив її до лікарні, але у відповідь почула відмову. Через деякий час опинилася в будинку. Те, що трапилося далі, стало для неї, наче сон жахів.
Посадивши жінку в крісло, господар став грубо зривати з неї одяг. Вона пручалася і просила не чіпати її.
— Я у своєму будинку, і буду робити все, що мені заманеться. — буркнув у відповідь і продовжував своє.
Роздягнувши Василину, зняв одяг і з себе. Зв’язав їй руки за спиною. Потім, діставши горілку, випив чарку, запропонував і “полонянці”. Та відмовилася. Тоді, схопивши її за шию, насильно влив у неї спиртне.
— Ти повинна зі мною цілу ніч займатися сексом… оральним, — вимовив тоном, котрий не терпить заперечення.
Почувши категоричну відмову, аж скипів. Накинувшись на жінку, став жорстоко її лупцювати. А що могла вдіяти нещасна проти значно дужчого супротивника? Від чергового удару кулаком у неї з носа заюшила кров. Потягнувши Василину у ванну, засунув їй голову під кран, далі знов став вимагати “нетрадиційного кохання”. Знову рішуча відмова. Схопивши нещасну за голову, нападник почав великими пальцями вдавлювати їй очі. Якоїсь миті жінці вдалося таки вивільнити одну руку й активніше відбиватися… Описувати всі тортури, що пережила Василина, не буду. Два дні, проведені у цьому помешканні, здавалися для неї вічністю.
Зрозумівши, що нічого не доб’ється, чоловік наступного дня став перед нею вибачатися: мовляв, при знайомствах з жінками зі мною таке трапляється.
Василина ще раз попросила одвезти її до лікарні. Нестерпно боліло все тіло, голова, та той категорично заперечив: ні в якому разі, там можуть бути менти. Потім ультимативно заявив: або береш від мене гроші на ліки, або вб’ю тебе. Свою жертву вирішив відпустити аж наступного вечора. Ні, не милосердя прокинулося. “А раптом кинуться її шукати”, — міркував. Перед тим вивідав номер телефону її сестри, змусив Василину сказати, що вона знаходиться в Перечині і з нею все гаразд. Допоміг їй підвестися з ліжка, одягнув, посадив у свою іномарку і повіз додому. При цьому не забув нагадати, щоб ні в якому разі не зверталася в міліцію, бо можуть виникнути проблеми. Я, мовляв, тобі за це поклав у пакет гроші. Щоправда, ніяких грошей Василина не знайшла. Вдома потерпіла розповіла родині про ті жахи, котрі їй довелося пережити…
…Напередодні 9 травня наш “герой” до вечора гостився з приятелем. Далі надіслав СМС-повідомлення своїй подрузі Олені, щоб навідалася до нього в гості. Коли дівчина прийшла, була вже двадцять друга година. В. запропонував їй випити горілки. Після довгих умовлянь трохи пригубила. Не втримавшись, зробила своєму кавалеру зауваження: чи не забагато п’єш? На що той огризнувся: це не твоя справа.
— І, взагалі, — продовжувала, — ти грубо поводишся з людьми.
— Ти мене ще не бачила злим, — зиркнув на Оленку з неприхованою люттю.
Після цього, давши їй ляпаса, звалив собі на коліна. Далі вимовив: я тобі зараз зламаю руку. Прохання приятельки не робити цього господар пропустив повз вуха і сильно потягнув ліву руку вверх. Почувся хрускіт. Від сильного болю дівчина знепритомніла. Прийшла до себе від того, що В. бив її по щоках. Завважила, що він цілком роздягнутий, вона теж була, у чому мати народила. Посадивши її на диван, наказав задовольнити його похіть неприродним способом…
Далі знов нещадно бив свою жертву. Від потужних ударів з носа нещасної потекла кров. Описувати все, що пережила дівчина від нелюда у цю ніч, не дозволяє етика. Від нестерпного болю в Оленки аж паморочилося в голові. Затягнувши закривавлену жерву у ванну, тиран включав то гарячу, то холодну воду, засунувши її голову під душ. Далі на кілька хвилин залишив у спокої, вийшовши в іншу кімнату. Влучивши момент, дівчина, тамуючи сильний біль, надіслала сестрі повідомлення: “У мене проблеми”.
…Хто зна, чим би закінчилися тортури, якби сестра не прокинулася від отриманого СМС-повідомлення. А згодом отримала ще одне повідомлення: там була вказана адреса В. Зрозумівши, що з сестрою трапилося щось серйозне, швидко викликала знайому таксистку і виїхала до приватного будинку, де проживав “кавалер”.
На подвір’ї її зустріла мама Влада. Мовляв, ви собі йдіть геть, молоді самі між собою розберуться. Та коли почула, що ті мають намір викликати міліцію, злякалася: не викликайте, я вас впускаю. На настирний стук двері відчинив голий В., лише на поясі в нього був рушник.
— Чого треба? — спитав.
— Що з Оленкою?
— З нею все гаразд. — спокійно відповів.
Тільки погляд у нього був досить здивований і стривожений. Сестра відштовхнула його від дверей і зайшла до помешкання. Те, що побачила, просто шокувало. На дивані сиділа повністю гола Оленка, до грудей притискала якусь кофтину. З усього було видно, що вона пережила тут щось страшне: на лівій руці і в ділянці плеча дві великі гематоми, на шиї сліди від того здавлювання, під лівим оком синець, вся голова побита, в подряпинах, саднах. Оленка про щось їй похапцем розповідала, але сестра у шоковому стані, здається, нічого не чула. Трохи оговтавшись, допомогла Оленці одягнутися й повела до таксі. За ними вибігла мати Влада і стала благати: тільки не заявляйте у міліцію, я вам все оплачу… Та від погляду, сповненого болю і страждань, замовкла. Потерпілу одразу доставили у лікарню, де надали невідклану допомогу.
Під час обшуку в іномарці В. правоохоронці знайшли речі, котрі належали Василині. Залишилися там і криваві сліди, які безпосередньо свідчили про його “гестапівські” методи “розмови” з жінками.
І хоча затриманий став гаряче заперечувати свою причетність до скоєння нелюдських тортур, під час слідства його алібі не підтвердилося.
Не визнавав свою вину В. Скотнов і на судовому процесі. У нього яскраво була виражена манія величі: та ви подивіться на мене й на потерпілих. Вони хотіли отримати гроші й обмовити мене…
Та головуючий Ужгородського міськрайонного суду аргументовано довів вину підсудного. І ось вирок: 5 років позбавлення волі. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.
