Село Яноші, що на Берегівщині, має дуже вдале розташування - адже неподалік районний центр, звідси шосе прямує як у бік Виноградова, так і Мукачева, а ще - до Косина, де знаходиться відомий термальний курорт. Той не дивно, що туризм тут набирає обертів.
"Великих підприємств у нас немає, але вже досить потужно розвинутий готельний бізнес, - розповідає голова села Марта Барта. - Це два великих готелі "Гелікон" та "Олімп", ресторани, а також сільська садиба "Меріленд", яка може одночасно приймати до 20 гостей".
Не оминають гості й Будинок вина, де майже щодня проводяться якісь заходи. "У нас під час дегустації пропонуємо до 20 сортів вина від місцевих приватних виноробів", - каже Михайло Діянич, який тут завідує господарством разом з Андрієм Варгою, лицарем ордену вина імені Святого Венцела. А напроти розмістився сувенірний магазин від Туристично-інформаційного центру.
Ще відоме Яноші тим, що саме звідси родом більшість керівників Берегівщини та Берегова – як минулих, так і нинішніх. Чому так склалося невідомо. Однак якась закономірність ймовірно існує…
Нещодавно тут святкували День села. Тому очікували великого напливу гостей.Вже з ранку на стадіоні імені Дєрдя Барни розпочали святкову програму - для розваги приїхав навіть луна-парк, розташували буфети з напоями та наїдками, варився бограч. До офіціального відкриття було зіграно футбольний матч між селами Балажер та Яноші, який завершився дружнім рахунком - 3:3. Справа у тім, що ці два села знаходяться "під одним дахом" - ще з 1967 року об’єднані у одну адміністративну одиницю.
На урочисту частину в День села завітало як керівництво району, так і гості з міста-побратима - угорського Домбрада. Голова містечка Вероніка Козмане Косорозповіла, що приїхала не сама - а привезла цілу "делегацію" з 35 чоловік. В основному це учасники фольклорного ансамблю, який практично і розпочав святкову програму запальними угорськими танцями. Також у програмі взяли участь художні колективи з Великої Бейгані, Великих Берегів та самого Яноші. І не лише молодь - на сцену піднялися також представники сільського Клубу пенсіонерів, створеного у 2002 році. Ці жінки, виявляється, мають запал не менше, ніж у молодих. Постійно подорожують як по Закарпаттю та Угорщині - розповідають смішні байки та співають народні пісні. Одне слово, молодці!
А в нас була можливість поспілкуватися з Мартою Барта на інші теми, зокрема про подальший розвиток населеного пункту. " Є в нас своя пекарня, як і має бути у кожному великому селі, загалом зареєстровано у сільраді 128 підприємців, які переважно займаються торгівлею та дрібним бізнесом. Тому з бюджетом проблем не виникає, всі зарплати виплачуємо справно, і це дякуючи нашим підприємцям. Сам бюджет складає нині 1 млн. 200 тис. гривень", - розповідає голова села.
Розповіла пані Марта, що вже профінансували генеральний план села: "Коштувало це 140.000 гривень - досить суттєва сума для села. Також хотілося б завершити цього року перекриття даху у яслах-садочку в Яноші, а решту з бюджету розвитку плануємо використати на реконструкцію покриття вулиці Квіткової, що поблизу стадіону. Думаємо, що до холодів, тобто до кінця жовтня завершимо всі ці роботи".
Багато суперечок виникало раніше щодо будівництва на території села сміттєпереробного заводу, де планувалося сортувати сміття з усієї Берегівщини. "На даний момент ще не підписали договір про співфінансування комплексу з Європейським Союзом, який обіцяв виділити основну суму грошей на будівництво, - каже голова села. - Але, думаю, що буквально через кілька тижнів це буде зроблено. На даний момент ми вже підготували всю потрібну кошторисну документацію, готовий державний акт на землю, отже всі умови створені, аби лише розпочати цей великий проект".
За словами Марти Барти з моменту підписання фінансування проекту протягом 18 місяців
у Яноші мають побудувати першу чергу комплексу. Суперечок у селі з цього приводу вже не виникає. "Навпаки у мене постійно питають - коли вже завод запрацює? Бо люди очікують, що отримають роботу та пристойну зарплату. Адже за планом там буде створено від 30 до 40 нових робочих місць".
Також цікаво було почути про місцевого легендарного футболіста, на честь якого було названо сільський стадіон. "Насправді Дьєрдь Барна - був вчителем географії у нашому селі, - розповідає Марта Барта. - Народився у 1934 році, і після війни був одним з найбільш освічених чоловіків у селі. Деякий час працював навіть головою сільради. А також дуже любив спорт, грав за нашу футбольну команду. На жаль, в Мукачеві під час матчу один із вболівальників підбіг та сильно вдарив Дьєрдя по голові. І практично це стало причиною його трагічної смерті - у 1966 році. Тобто мав всього 32 роки,вдома залишилася його жінка з двома малими дітьми..."
У пам’ять про людину, яку всі у селі шанували і любили, у 1997 році в сільраді вирішили встановимо пам’ятний стовп на його честь та назвати ім’ям Д.Барни стадіон.Пам'ятну дошку виконала скульптор Жужана Ортутай.
Ось така вийшла розповідь про село Яноші, його сучасне та минуле. Радимо всім завітати сюди і на власні очі побачити зміни, які тут відбуваються. Зокрема дуже затишний "альпійський двір" з квітниками, лавицями, штучним озерцем, де плавають золоті рибки, створено нещодавно біля готелю "Гелікон". Є з кого брати приклад!
Довідка: Село вперше згадується у 1321 році як Іваноші. З 1649 року ці землі належали княгині Сюзанні Лорантфі. В записах хронікизгадується про те, що місцеві дубові ліси заборонено рубати, оскільки вони знаходяться під захистом угорського короля. Недарма і стара назва Яноші (Makkosjánosi) пов’язана з дубами. З 1631 року в села була власна печатка, с дубовою гілкою та жолудем. З 1946 року село перейменували на Іванівка, а на початку 1990-х повернули оригінальну назву. Нині тут мешкає 2869жителів, з них переважна більшість - угорці.
