Наші мисливці найкраще в Європі розмовляють з оленями
Закарпаття зі своїми лісами має славу мисливського краю. Давні традиції й висока культура полювання у минулому столітті були призабуті, однак нещодавно ентузіасти почали їх відновлювати. Серед них, зокрема, – імітація ричання оленя – один із елементів ловчої культури. Досвідчені мисливці навіть змагаються в умінні розмовляти зі звіром. В нашій області 2001 року провели перші змагання імітаторів. А цього року закарпатські єгері перемогли на чемпіонаті Європи.
Зацікавившись, що ж то за своєрідний чемпіонат, ми відкрили для себе багато нового. Виявляється, у Європі мисливці полюбляють імітувати ревіння диких звірів. Бо декому більше до вподоби саме розмовляти з оленями, аніж стріляти в них. А в умінні налагодити таку розмову мисливці змагаються здавна. Поширення цього своєрідного хобі вражає – чемпіонати Європи з імітації оленячого реву відбуваються щороку, причому щоразу в різних країнах, і всюди вони перетворюються на велике надзвичайно цікаве дійство.
Переважно такі першості проходять у замках і привертають до себе увагу не тільки мисливців і мешканців навколишніх територій, а й тисяч туристів. Паралельно зі змаганнями мисливців на них свою майстерність демонструють майстри соколиних ловів, виставляють на огляд експонати мисливських музеїв, проходять виставки собак, а гурманам пропонують скуштувати страви з дичини. Відкривають і закривають змагання виступи шкіл сурмачів, котрі виграють мисливські мелодії. І де б не проходив чемпіонат, у місцевому храмі правлять ранкову месу на честь Святого Губерта – покровителя мисливців. До речі, переможці отримують перехідний кубок, названий на честь саме цього святого.
Цього року змагання проходили в Угорщині, у містечку Ґеді під Будапештом, і були ювілейними – десятими. Україну, яка брала участь у першості Європи всьоме, представляли закарпатські єгері Іван Вішован з Великобичківського лісгоспу та його колега з Ясіня Ярослав-Степан Дячук (на фото). Обидва наші представники добре виступили, але перевагу журі віддало великобичківцю, котрий чудово виконав усі «номери» програми, продемонструвавши неабиякий артистизм.
До речі, про програму. Як розповів «Паланкові» колишній голова Рахівської райдержадміністрації Едуард Зелінський, який кохається на мисливстві й цімборує з Ярославом-Степаном Дячуком, завдання на змаганні непрості. Усі учасники мали зімітувати ревіння оленя в різних, так би мовити, життєвих ситуаціях: старого й молодого звірів, оленя біля стада самок, реву про втечу, крик переможця після боротьби з конкурентом. Якщо суперники набирали однакову кількість очок, мали додаткове завдання – відтворити ричання оленя на відпочинку й молодого звіра, який викликає на бій старого. Кличуть оленів по-різному. Використовують для цього різні інструменти й допоміжні засоби, наприклад, роги та мушлі...
Заступник начальника обласного управління лісового й мисливського господарства Володимир Машура, який і зініціював відродження змагань імітаторів на Закарпатті та очолював делегацію України на чемпіонаті Європи, вважає, що змагання на цей кшталт працюють на імідж держави у світі, тому в них обов’язково треба фігурувати. І слід готуватися, влаштовуючи аналогічні турніри з участю представників інших регіонів країни.
Володимир Машура також переконаний, що за підтримки мисливських товариств слід створювати школи послідовників талановитих майстрів. І вже час би пошити для наших мисливців національну форму, яка б відповідала традиціям нашої землі та давала уявлення про вітчизняну культуру полювання...
Ярослав СВІТЛИК
