Хай там як, але Маргарет Тетчер і Юлію Тимошенко таки дійсно щось об’єднує. Український варіант «залізної леді» має всі шанси піти у політичне небуття так само безглуздо, як і її британський оригінал. Якщо Тетчер у свій час погоріла на «подушному податку», то Леді Ю, схоже, доконає інфляція.
Нервовість і напруженість прем’єрських перемовин наприкінці минулого року Юлія Тимошенко сповна компенсувала помпезністю і пихатістю урядування в наступні чотири місяці. Цього разу замість походу на каток, було вирішено влаштувати день відкритих дверей та дводенне обсмоктування досягнень першої сотні. Тисячу народ вже майже «проковтнув», за газ Медведчук домовився (хоча продовження переговорів вже не особливо анонсуються, більше того, питання з РосУкрЕнерго так і не вирішено), про контрактну армію всі забули – одним словом «дєло в шляпі». У скільки ж обходиться Пані Тимошенко ця заповзята PR-машина, якій вдається підштукатурювати не тільки щілини, а й реальні дірки?
Але є об’єктивні речі, приховати які просто нереально. Питання тендерних процедур надалі залишається невирішеним й нагальним, проблема інфляції, з огляду на соціально-популістські гарантії «українського прориву», – тим більше. Штукатур не штукатур, а результат «на ліцо». Сумарні 5,7 % за січень-лютий спершу пробували за традицією спихнути на попередній уряд і негативну фінансову динаміку на світових ринках. Пообіцяли вжити заходів…
Вжили. Рівень інфляції за березень склав 3,8 %. Таким чином, у сумі за перші три місяці нового року ріст споживчих цін (9,7%) перевищив закладений у бюджеті прогноз на рік (9,6%). Цього разу виправданям послужили стрімкий ріст цін на продукти харчування, які в споживчому кошику українців складають 52 %, і знову зовнішній фактор. Стовідсоткове алібі. Але як казав Р.Декарт, хто хоче – шукає можливість, хто не хоче –шукає виправдання.
Ні-ні, зачекайте, Кабінет Міністрів вже давно розробив план антиінфляційних заходів, який передбачає більш жорстку фіскальну політику і обмеження експорту деяких продуктів харчування. Як стверджує економіст Світового банку Руслан Піонтковський, «…ці заходи можуть бути, по-перше, неефективні по відношенню стримання інфляції і разом з тим можуть суттєво обмежити необхідний сьогодні для держави ріст експортних прибутків».
Крім того, на прес-конференції в понеділок перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта повідомив: «Треба цю ситуацію осмислити й визначити подальшу політику». «Причини (зростання інфляції – авт.) сформувалися раніше. Це наслідки». Відповідаючи на запитання, чому уряд почав активну роботу з обмеження торгових надбавок і оптових цін шляхом підписання меморандумів із виробниками й реалізаторами продуктів харчування лише в кінці березня, хоча тенденція підвищення цін на ці продукти намітилася ще в кінці 2007 року, заступник міністра чітко відповів: «Підписанню будь-яких меморандумів передує окрема робота. Це не просто: зібралися й підписали – потрібен аналіз, потрібні переговори. Така робота проводиться дуже інтенсивно зараз».
В черговий раз український уряд наступає на одні і ті самі граблі, борячись не з причинами інфляції, а її наслідками за допомогою вже звичної системи аврально-адміністративних заходів, які завідомо не дадуть жодного позитивного ефекту.
Міжнародні аналітичні агентства ще в кінці 2007 і на початку 2008 року попереджали про можливість стрімкого росту споживчих цін і необхідність напрацювання стратегії антиінфляційних заходів. Світовий банк менш ніж за півроку двічі змінив свій прогноз стосовно України: спочатку з 9,6% до 13,8% (у січні), а вже 7 квітня – з 13,8% до 17,2%. За прогнозами Міжнародного Валютного фонду і рейтингового агенства Standard&Poor’s рівень інфляції в Україні за підсумками 2008 року складе 20-22 %. Не знаю чим керувався міністр фінансів Віктор Пинзеник, зберігаючи ще місяць тому старий показник на рівні 9,6%...
Про проблему гіперінфляції не можна було говорити перші 100 днів, щоб не зіпсувати свята. Піар найбільш дієвий лише тоді, коли немає дієвої опозиції чи контраргументів. У роль члена опозиційного уряду вжився один тільки М.Азаров, але як то кажуть – один в полі не воїн. В такому випадку можна і графіки показувати, і цифри наводити, і позитивні оцінки самим собі виставляти. Послідовні радикали спочатку доводять ситуацію «до ручки», а вже потім – героїчно боряться з химерами, прагнучи виправити становище. Апокаліптична риторика і міф про непереможність дозволяють не тільки безкарно маніпулювати фактами, а й накопичувати рейтинги довіри знедолених.
Про перегляд завідомо авантюрних обіцянок втримати індекс зростання споживчих цін на рівні 9,6% свідчать вчорашні заяви пана Турчинова: «Я не виключаю, що вони (макроекономічні показники – авт.) коректуватимуться».
Одночасно, у стримуванні процесу уточнення бюджету винним була названа Верховна Рада, яка щоразу відкладає розгляд програми діяльності уряду «Український прорив» і кадрові призначення. Дивно якось, хто ж тоді утворив Демократичну коаліцію і сформував уряд народної довірине для людей, а для політиків? Даруйте, навпаки: для людей, а не для політиків.
Тепер показники інфляції вже можна переглядати і гайда виправляти власні помилки. В ефірі «Свободи слова» на телеканалі ICTV народний депутат від БЮТ Володимир Філенко відмітив: для того, щоб зупинити інфляцію (десь до середини літа) потрібно нарощувати виробництво і економити на соціальних програмах. Цікаво, як це все корелюватиметься з соціальною складовою бюджету на 2008 рік? На думку того ж таки Руслана Піонтковського: «Україна не може собі дозволити чергове збільшення витрат, які знову і знову підстебнуть інфляцію. Врешті решт, це може перетворитися на певний цикл, який буде тривати до безкінечності». Ну як вам перспективи?
Схоже, Юлії Тимошенко доведеться чимось жертвувати: країною чи власними амбіціями. Наразі вибір за нею.
