Біолог Валерій ХОДАК у центрі Ужгорода вирощує екзотичні рослини та... розводить бджіл
Про захоплення вченого я дізнався випадково, коли виникла потреба придбати екзотичну квітку в горщику для подарунка.
Правду сказати, не знав, що в нашому обласному центрі є другий ботанічний сад: саме така асоціація виникла, коли побачив оранжерею науковця – тут поряд з какао ростуть мандарини, а біля прищеплених кактусів – не менш екзотична криптомерія й ще десятки рослин із вибагливими назвами, у саду біля дерев хурми з іще не зібраними плодами акуратними рядочками зеленіють кущики лавра... А ще поміж дерев вишикувались понад три десятки вуликів. Звісно ж, закортіло розпитати господаря докладніше про його «підопічних».
– Валерію Олексійовичу, наскільки знаю, ви спеціаліст із винограду...
– Так, сфера мого наукового зацікавлення – виноградарство. Дослідженню цієї рослини присвячені усі мої праці, але маю хист і до інших рослин, в тому числі й екзотичних. До прикладу, вирощую фейхоа, авокадо, майже всі цитрусові. До речі, нещодавно зробив невеличкий бізнес – поміняв плодоносне деревце мандарина на нові вхідні двері для будинку (сміється. – Авт.). У саду маю два дерева хурми, які тепер іще з плодами. Ця рослина у нас теж вважається екзотичною, хоча я довідався, що ще 1949 року спеціалісти Мукачівського плодорозсадника защепили 44 тисячі одиниці хурми. Потім вони якось зникли, і вдруге це дерево у нас з’явилося вже у 80-х роках минулого століття. Хурма цілком могла б увійти до складу плодових дерев Закарпаття.
– Які ще екзотичні рослини можуть прижитися у нас?
– Свого часу я розводив таку нову для нас кормову рослину, як амарант: сіяли її у різних господарствах по всій області. Ця рослина у півтора разу за урожайністю зеленої маси перевищує кукурудзу, до того ж містить лізин – речовину, яка поліпшує засвоєння всіх інших поживних елементів.
– Чому ці рослини не набули значного поширення на Закарпатті?
– На мою думку, єдина причина – інертність керівників господарств. Скажімо, у тій же Угорщині, яка пізніше почала вирощувати амарант, ця рослина набула значного поширення.
– Де можна придбати саджанці тої ж хурми?
– У людей, які їх вирощують. У спеціалізованих магазинах та на ринку. Щоправда, ціни часто кусаються. Вартість одного саджанця сягає 150 грн.
– Поділіться технологією вирощування цього дерева?
– Треба зібрати насіння зрілих плодів (до речі, цими днями саме час це робити), промити й покласти у тирсу на стратифікацію. У січні ящики виношу у неопалювальну оранжерею, і до березня, коли температура підвищується, насіння проростає. Потім висіваю його на ділянку й маю прищепи хурми. Щепити саджанці краще через рік. Наприкінці січня – початку лютого у поліетиленових пакетах в оранжереї при температурі 15–18 ° С прищепи починають зростати. За два тижні їх можна щепити вічками плодоносного дерева. На початку квітня саджанці вже з листочками можна переносити у відкритий грунт.
– Які кімнатні рослини культивуєте?
– Усі цитрусові – мандарини, апельсини, лимони. Щепити їх краще у вересні на підщепу лимона понцируса, вирощену з насіння. Коли саджанець досягає товщини з олівець, можна щепити. Хоча лимон краще вирощувати з живця плодоносного дерева, а не щепити. Вирощую вже згадуване фейхоа. До речі, ця рослина, родом з Бразилії, дуже корисна – в 1 кг плоду міститься 10 мг чистого йоду, що дуже потрібний саме закарпатцям, а також вітаміну С. В оранжереї (без зайвої скромності скажу, що збудував її власноруч) культивую також кали тощо.
– Які рослини найбільш популярні?
– Є такі, що завжди приваблюють людей. Серед них арум – рослина з болотистих місць Південної Африки. Примітна тим, що у дорослої діаметр листка сягає півтора метра. Розмножувати її я навчився, так би мовити, методом «проб і помилок», з’ясувавши, врешті, що її насіння, коли дозріє, слід одразу кинути в землю, аби проросло. Ось біля вікна у мене росте тетрастигма – рід винограду, він в’юнкий і також має популярність. І, звісно, ж пальми. Насіння цих дерев я отримую з Нікітського ботанічного саду.
– Доводилося чути, що деякі декоративні кімнатні рослини шкідливі…
– Свого часу, коли я працював у ректораті, мій кабінет перевіряли з допомогою металевої рамки. Чоловік указав на кілька рослин, порекомендувавши їх прибрати, мовляв, шкідливі. Але я в це не вірю. Рослини не несуть негативної енергетики. Правда, є такі, що виділяють сильні ароматичні речовини, які у великій кількості деяким людям справді можуть зашкодити. До таких належать герань чи фіалки.
– Які вимоги по догляду за кімнатними рослинами у період похолодання?
– Однакових для всіх немає. Назву діаметрально протилежні приклади: кали і кактуси. Останні взимку слід поливати раз у 2–3 місяці. Деякі джерела навіть рекомендують зовсім виймати ці рослини з землі і класти на зимовий період на поличку, а навесні знову висаджувати у ґрунт. Кали ж, які є болотними рослинами, слід і взимку постійно поливати, хоча не так інтенсивно, як у літній період.
– Бачу, що у вас потяг не тільки до рослин...(показую на вулики. – Авт.)
– Любов до бджіл мені прищепив мій дід, який мав 50 вуликів. У мене нині їх 32, але мрію збільшити до півсотні. Буквально днями придбав п’ятірко, готую для них місце.
– Де ж у центрі міста бджолам живитися?
– Взагалі, ці комахи літають на 15 км. Але й поряд є чимало акацій, а на набережній ростуть липи. Також у нас є софора японська (японська акація), мед із квітів якої має надзвичайні лікувальні властивості. Цьогоріч із 15 вуликів накачав 160 літрів меду.
У приватному ботсаді побував
Петро ПОЛІХА
Для довідки
Уродженець Донбасу Валерій Олексійович ХОДАК 1959 року закінчив Мукачівський сільськогосподарський технікум за спеціальністю «агроном плодоовочівник-виноградар». Працював у Мукачівському та Ужгородському винрадгоспах. Закінчив біологічний факультет та аспірантуру УжДУ. 1973 року у Молдові захистив кандидатську дисертацію. Працював асистентом, доцентом, завідувачем кафедри плодоовочівництва та виноградарства біологічного факультету УжНУ. Нині – доцент цієї кафедри.
