Нині, коли стрімко розвивається середній і малий бізнес і саме за ним майбутнє такого міста, як Ужгород, система оподаткування торкається чи не кожного другого. Про актуальні проблеми у цій сфері наше бліц-інтерв’ю з начальником ДПІ в м. Ужгороді Марією Бадидою.
— Маріє Петрівно, всі платники податків чекали, що з 1 липня цього року діятиме новий Податковий кодекс. Однак цього не сталося...
— Податковий кодекс пройшов друге читання і вже був би прийнятий, якби Верховна Рада працювала і засідала. Та з огляду на ті події, що відбуваються у вищих ешелонах влади, поки прийняття нової редакції Кодексу відсунулося на невизначений час. Тож оскільки бюджет на 2008 рік буде формуватися уже наприкінці третього кварталу і до кінця року має бути прийнятий, а новий Податковий кодекс доти не буде ухвалено, то знову він буде прийнятий на старому законодавстві. Тобто не буде ніяких змін, крім тих, які знайшли своє відображення у документах про реформування податкової системи України, приміром, рішення про підняття з 1 січня 2007 року податку з доходів фізичних осіб з 13 до 15 %. Так що, гадаю, цього року Податковий кодекс не буде прийнятий, тим паче, що всі переймаються лише виборами.
А тим часом, повторюю, обговорення триває, люди звертаються і до нашої громадської приймальні, висловлюють чимало слушних зауважень, та поки що нічого не узаконено.
— До речі, за даними одного з соцопитувань стосовно нової редакції Податкового кодексу, понад 80 % громадян схвально відгукнулися на введення податку на розкіш...
— Безперечно, багаті люди повинні б платити податки не так, як ті, хто має трохи більше неоподатковуваного мінімуму, а наразі розміри податків у нас однакові для всіх. Були вже такі часи, мабуть, середнє і старше покоління пам’ятають, коли, щоб зробити покупку на суму понад 10 тисяч карбованців, треба було одержати в податковій інстанції певну довідку на основі пред’явленої декларації про доходи. Зрозуміло, це теж не є нормальним явищем...
— Дехто, зокрема, називає такий вид податку порушенням прав людини...
— З одного боку це так, але на сьогодні найбільша проблема в тому, що відмінено застосування непрямих методів оподаткування. Адже, приміром, у такому невеликому місті, як Ужгород, податківці все знають про деяких громадян: скількома об’єктами нерухомості певна людина володіє, на яких машинах їздить тощо. Та, на превеликий жаль, ми не можемо довести цій людині те, що вона отримала доходи, з яких не сплатила податки. Хоча перший крок щодо цього ми вже пройшли: всі дані про офіційні доходи громадян і сплачені ними податки у нас є. І можемо бачити, що, приміром, громадянин А. мав доходів 5 тисяч гривень, а машину придбав за 100 тисяч у. о. Виникає питання: звідки у того громадянина такі гроші? Були б непрямі методи оподаткування, чи, як на Заході, оподаткування по витратах, то цей громадянин був би сам зацікавлений у тому, щоб сплатити більше податків, бо завтра йому доведеться відзвітуватися державі.
Наразі в Україні велика частина доходів у громадян не оподатковується, бо вони не є легальними. Тому, до прикладу, податок на нерухомість, який є у проекті нового Кодексу і якого, до речі, багато хто безпідставно боїться, бо мова не про будинки площею до 100 кв. м, — нашим урядовцям треба би в першу чергу приймати. Але вони чомусь їх не приймають (очевидно, тому що вони б перші мали платити величезні податки за свої кілька будинків. — Авт.).
— У Західних країнах дуже поширена практика відрахування кількох відсотків доходу на благодійні цілі: допомоги хворим чи, приміром, на утримання притулку для безпритульних тварин. А як із цим у нас?
— Фізичні особи можуть займатися меценатством, але законодавством жодних податкових пільг за це для них не передбачено. А щодо юридичних осіб, то для них передбачена пільга при оподаткуванні податку на прибуток: якщо, допустимо, юридична особа переказала певну суму доходу на благодійні цілі, то 4—5 % цієї суми не оподатковуються. Але сам порядок застосування цієї пільги дуже непростий. Треба довести, що гроші дійсно пішли на такі цілі тощо. Податківцям все треба добре перевірити, бо є такі, хто прикриваються благодійністю, аби уникнути оподаткування. Та є і такі, хто би дійсно це хотів робити, але йому потрібно пред’явити дуже багато документів, що гроші справді пішли на таку ціль. Загалом механізм цей мав би бути трохи спрощений, бо люди і хотіли би допомогти благодійно, але через складність відмовляються.
— Тепер щодо суто міських проблем. Скільки грошей отримало місто за перше півріччя і які шляхи покращення його фінансування ви вбачаєте?
— Відсотки надходження як до державного, так і до міського бюджетів у нас непогані. На сьогодні (26. 06. 07 ) до зведеного бюджету маємо виконання 133 відсотки до минулого року, до державного бюджету — 127 і до міського — 140 відсотків. А податку з доходів фізичних осіб, який є основним бюджетоутворюючим, маємо до минулого року 160 %. Тут далося взнаки і збільшення ставки податку, і підвищення заробітної плати. Тобто, місцевий план ми перевиконали. Загалом, це перший такий бюджетний рік, коли є такі планомірні надходження до місцевого бюджету. Адже бували роки, коли не вистачало на зарплату бюджетникам, були проблеми з кредитами тощо.
Хоча й так не вистачає коштів, щоб можна було розбудовувати інфраструктуру міста, шляхи і все інше. Гадаю, все ж ситуація зараз трохи покращиться, тому що в нас є непогане перевиконання по місцевому бюджету за перше півріччя, і вже на липневій міській сесії можна буде порушити питання про використання 10 мільйонів гривень на вирішення нагальних проблем у життєдіяльності міста, як-от водопостачання, ремонт доріг, озеленення, освітлення тощо. Сподіваємося, що й у другому півріччі спаду не буде.
— З чим пов’язане зростання надходження платежів по м. Ужгороду?
— Безперечно, з тим, що йде різке зростання і офіційна реєстрація суб’єктів підприємництва фізичних осіб — на сьогодні в Ужгороді таких є близько 13 тисяч. А кілька років тому таке було хіба що в Києві, Харкові, Донецьку. І хай половина з них на спрощеному податку, все одно нарахування йдуть і чималі. Крім того, це свідчить і про те, що люди вже не хочуть працювати в тіні й легалізують свій бізнес.
— Маріє Петрівно, у липні виповниться 30 років вашої особистої діяльності у податковій сфері. Які найсуттєвіші зміни у плані оподаткування сталися за весь цей час?
— Чого в нас тільки не було! Візьмемо тільки період незалежності України. По-перше, повністю реформувалася вся податкова система, замість одних видів податків прийшли зовсім інші. А для кожного окремо суб’єкта підприємництва зміна податку значить дуже багато, від виду податку залежить і його подальша діяльність. Навіть оцей проблемний і як його називають «кримінальний» податок на додану вартість, то він у нас не так давно і є. Доти ж були податки з обороту, з продажу... Тобто не все так просто.
Позитивом є можливість повернути податковий кредит, тобто громадянинові відшкодовують витрати, які він зазнав на навчання дітей, чи по іпотечному кредитування. Колись ми про таке навіть не мріяли. З кожним роком є все щось нове, щось міняється. Не завжди це проходить безболісно для платників податків, та все ж сподіваємось на краще. І хай там хтось нарікає на податкову і податківців, є чимало людей, які нам і мені особисто вдячні за поради, за те, що допомогли їм зберегти свою справу. І якщо людина хоче чесно працювати, ми їй допомагаємо і йдемо назустріч.
— З нагоди вашого професійного свята Дня податківця, що відзначається 2 липня, бажаю вам подальших успіхів.
