Різдво у Львові з кожним роком дедалі більше перетворюється на модний український бренд. На лижі – в Карпати, на Різдво – до Львова. Цьогоріч різдвяне місто Лева було переповнене «чужими» обличчями – туди й сюди вулицями сновигали туристи, «водили козу» незліченними затишними кнайпами, витрачали гроші на Різдвяному ярмарку в центрі міста.
Гостинні львів’яни цілком пристойно підготували місто до цих різдвяних свят. Яскрава ілюмінація, святкові прикраси (солом’яні барани й навіть пінгвіни у фонтанах), чудові вертепи на міському Святі пампуха, вечірні концерти й навіть жива шопка зі справжнісінькими вівцями, коровою й віслюком, що чемно жували сіно на підлозі шопки. Місто на повні груди дихало Різдвом.
Для багатьох гостей здалека та корінних галичан найбільшим різдвяним подарунком став другий етнофестиваль «Рок-коляда» в «Хмільному Домі Роберта Домса». Весело, красиво й до неможливого драйвово колядували івано-франківські «КораЛЛі», білгород-дністровські «Русичі» та львівський «Йорий Клоц»
За святковою традицію вечір почався з вертепу, який нагадав старі-добрі шкільні часи, перші сценічні ролі й невивчені слова.
«Йорий Клоц» з перших же секунд спіймав публіку на гачок своєю оригінальною й нетривіальноюавтентичністю. Танці в гурті людей під ритми «обрядового хіп-хопу», босі ноги й звабливий торс учасника гурту не залишили байдужими жодної присутньої дівчини.
«Русичі» відзначились якісною українською музикою. Красиві голоси, багатство музичних інструментів та цікавий репертуар цих південних музик безумовно додали енергетиці вечора незвичних для Львова нот. А найбільш привабливі ці фолк-рокери своєю різношерстністю й різнобарвністю. В єдиному музичному цілому поєднали «Русичі» українську автентику, танцювальні ритми сонячного реґі та легкі штрихи гламурної розкоші. І поєднали вдало й навдивовижу органічно. В холодний та мокрий Львів білгород-дністровські гості привезли південне тепло, заряду якого змерзлим львів’янам має вистачити аж до сонячного травня.
«КораЛЛі» привів на сцену добрий бородатий Миколай з трембітою й кольоровим мішком, він же трембітар, дримбар і просто веселий дотепник Віля Чупак. Трембітно-амбітні франківські хлопці вже стали рідними поціновувачам якісного виконання карпатського етно, вразили своєю нестримною енергетикою. І рвалися струни, здригались стіни «Хмільного Дому» від трембітання й драйвових ритмів, сипалось пір’я з ангельських крил Мишка Адамчака - сопілкаря й клавішника «КораЛЛів»
Виступ «КораЛЛів» був таким потужним енергетичним сплеском, що у публіки досі тремтять коліна. Заколядували карпатські аЛЛігатори у Львові, а тоді в іншу хату пішли колядувати. І не аби-куди – як добрі й гречні сусіди, поїхали «КораЛЛі»колядувати в Польщу.
«Рок-коляда» вдалась яскравим й різдвяно-енергетичним святом. Єдине, чим були незадоволені всі, й музиканти, і аудиторія, був звук. Звісно, в невеликому підвальному приміщені важко ідеально налаштувати звук.
Та попри певні недосконалості, фестиваль став букетом барвистих святкових емоцій!
