42-річна Марія Орос із села Іза Хустського району Закарпаття п’ятий рік вирощує курей-бройлерів породи Старбро. За рік на птахофермі з’являються 2,5 млн курчат. Минулого вересня Марія поряд із фермою відкрила перший в області міні-завод із безкровної охолодженої переробки м’яса.
Фермерське господарство розташоване на околиці Ізи. У дворі — невеликі білі курники. Доріжки між ними робітники щоранку обробляють спеціальними розчинами, а до курника заходять через дезінфікатор.
— Коли ми з чоловіком склали бізнес-план, прорахували технологію, визначилися із породою, — зустрічає в білому халаті Марія Василівна, — поїхали на фірму ”Авіформ” у Кішкуньфеледгазі в Угорщині. Вона спеціалізувалися на вирощуванні Старбро — м’ясних бройлерів. Курка такої породи за 42 дні нарощує до двох з половиною кілограма м’яса. Курчата мають стійкий імунітет до хвороб. Ми дуже ризикували, бо одна курка коштувала сім євро, а тримати менше трьох тисяч поголів’я птиці було не варто — бізнес не приніс би прибутку.
Фермерка веде до приміщення.
— Мамусь Старбро постійно зважуємо та слідкуємо за тим, щоб не було відхилень від норми, — каже вона, показуючи на білосніжних огрядних курок. — Щотижня вони мають нове меню, в основу якого входить фуражне зерно й вітаміни, необхідні курчатам для росту та розвитку.
Суміші для курей готують із пшениці та кукурудзи, що вирощують на власній землі. Економлять і на обігріві курників.
— Курка, яка має температуру тіла 42 градуси, курник обігріває сама, — пояснює жінка. — Коли на вулиці 26 градусів морозу, в курнику плюс 18.
Окрім Старбро, на фермі почали розводити й кольорових несучок Ребро, Авіколор та Фарм Колор.
— Раніше ми відправляли курей на переробку в інші області України, — веде далі Орос, — а потім вирішили з чоловіком, що можемо й самі переробляти м’ясо. Устаткування закупили в Польщі. Усе майже повністю автоматизоване: у забійному цеху працюють лише двоє людей, — хвалиться Марія.
Після ошпарювання курей направляють до скубаторки, обрізають лапки та голови й везуть до переробного цеху.
— Тут потрошать, викачують із них кров, ретельно миють і складають у ванну-джакузі, де м’ясо охолоджується не менше півгодини, — пояснює фермерка, запрошуючи до цеху із джакузі. — Далі тушки відправляють до камер охолодження і лише через пару годин їх починають обробляти. Згодом за добу зможемо переробляти 30 тонн курятини.
На міні-заводі фасують 12 видів м’ясної продукції. Потім її розвозять супермаркетам області.
— Охолоджена курятина, на відміну від замороженої, зберігає поживні властивості, смакові якості, — запевняє Орос.
Марія Василівна домовляється із птахофабриками Закарпаття та сусідньої Словаччини, щоб наступного року почати переробку більшої кількості курей. Каже, дуже вигідний бізнес.
___________
За переробку м’яса виплачують дотацію
Закарпатським фермерам, які здають вирощену власноруч птицю на переробку, держава виплачує дотацію по 50 коп. за кілограм живої ваги.
— Торік на переробні підприємства закарпатці здали 186,3 тисячі курей, — каже начальник відділу управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Тюпа. — Отримали 190 тисяч гривень.
На фото: Працівниця птахоферми в селі Іза Хустського району на Закарпатті Софія Веселяк забирає курей для зважування (фото: Сніжана РУСИН).
