Цей жахливий злочин міг так і залишитися нерозкритим. Потерпілий не мав постійного місця проживання, час від часу ночував на закинутих дачах, перебиваючись випадковими заробітками.
Навіть його знайомі за своїми клопотами могли про нього забути: ну, виїхав кудись у пошуках кращої долі.А якщо хтось і вдарив би на сполох, то Володя (так звали нині покійного) вважався б як безвісти зниклий. На це, певніше за все, й розраховували кати, які, утім, вважалися його близькими друзями...
Працівники відділення управління карного розшуку УМВС, котре очолює підполковник Олександр Єсенов, відпрацьовували "злачні" місця. На одній з "малин" Олександр почув досить цікаву інформацію: місяць тому в мікрорайоні Горяни один з жителів Ужгородщини так званої кавказької національності завдав тяжкі тілесні ушкодження своєму приятелеві, а коли через деякий час той помер, його просто закопали. Попервах у це важко вірилося. Але подібні повідомлення оперативни-ки ретельно перевіряють.
Під час виїзду на вказане місце правоохоронці вирішили оглянути одну із закинутих дач, на котрій і трапилася трагедія. У сараї сищики помітили кілька сокир. На одній з них виднілися бурі плями, схожі на кров. Під час подальшого огляду криваві сліди працівники міліції виявили й на стовбурі дерева, котре росло на подвір`ї. Олександр Єсенов повідомив про цей факт своєму керівнику Едуарду Машіці.
Для розкриття тяжкого злочину було створено пошукову групу з числа досвідчених оперативників, котру очолив Олександр Єсенов. Зібрана і опрацьована інформація дозволила у стислий час вийти на слід безпосередніх винуватців трагедії: 28-річного жителя с. Минай Ужгородського району Володимира та його співмешканки Тетяни, котра проживала на Мукачівщині й мала вельми сумнівну репутацію. Із необхідними доказами на руках стражі порядку затримали підозрюваного на цій же дачі.
Свого часу за скоєння крадіжки стільникового телефона Володимир вже побував на лаві підсудних, отримавши умовний термін покарання. Але уроком для нього це не стало.
Варто сказати, що зустріч з працівниками міліції аж ніяк не входила у плани Володі та його приятеля на прізвисько Будулай. Не була рада зустрічі й Таня. Зрозумівши, що відпиратися немає сенсу, Володимир став розповідати про криваву пригоду, котра трапилася місяць тому.
Володя приятелював зі своїм 32-річним тезком на прізвисько Грабчик. Як вже знає читач, старший товариш не мав постійного місця проживання. Свого часу в гірському районі продав будинок, а придбати інший було явно не по кишені. Звісно, гроші швидко розійшлися. Щоб якось вижити, підробляв у людей: кому город скопає, кому дров наколе. А ввечері із приятелем могли "розслаблятися" за пляшкою та нехитрою закускою в одному з дачних будиночків. Благо, господар виїхав за кордон, і ніхто їх не смикав.
Того вечора Володимир-молодший навідався сюди зі своєю співмешканкою Тетяною. Раптом між двома друзями наче чорна кішка пробігла. Володя чомусь приревнував свою пасію до старшого тезки. Між приятелями виникла сварка. Коли словесні аргументи були вичерпані, молодший побратим у пориві гніву кинувся у сарай, схопив сокиру, якою кілька разів вдарив свого опонента. Від потужних ударів потерпілий розпластався з пошкодженою головою.
Перенісши пораненого у будинок, Володимир з Танею не поспішали надати йому допомогу... Майже два тижні мучився поранений. Не маючи ні їжі, ні медичної допомоги, бідолаха відійшов у небуття. Дочекавшись його смерті, зловмисник вирив на городі яму, де й закопав тіло...
Як з`ясувалося, крім цього злочину за підозрюваним тягнуться ще й крадіжки з дачних будинків. Затримано й Будулая, котрий знаходився у розшуку. Порушено кримінальну справу, розпочато слідство котре повинно встановити всі обставини та деталі цього дикого випадку.
