Сьогоднішній наш гість — заступник начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської облдержадміністрації Іван ЩІПАНСЬКИЙ.
— Іване Михайловичу, ви у галузевому управлінні є куратором легкої промисловості краю?
— ...І персонально відповідаю за стан справ у цьому сегменті нашої економіки. Частка легкої промисловості краю в загальних обсягах виробництва всієї промислової продукції за останні роки завжди коливається в межах п`яти відсотків. Наприклад, за минулий рік вона становила 5,2%, а за І квартал нинішнього року — 4,9%. Отже, маємо певний об`єктивний спад, зумовлений суворими реаліями сьогодення.
— Що маєте на увазі?
— Насамперед те, що 80 відсотків підприємств цієї традиційно провідної галузі економіки краю, покликаної задовольняти потреби наших громадян товарами широкого вжитку та сприяти поліпшенню якості життя, в даний час змушені працювати лише на давальницькій сировині. Така схема й стала, образно кажучи, тією медаллю, яка має два боки. По-перше, вона дозволяє забезпечувати певний рівень завантаженості виробничих потужностей, позитивно впливати на стан зайнятості закарпатців (у галузі працює майже 10 тисяч краян, переважно жінки), позитивно впливати на стан виплати їм заробітної плати, вирішувати питання технологічного оснащення підприємств, поліпшення умов праці на них і переймати досвід роботи іноземних партнерів. У той же час, з іншого боку,
більшість підприємств, функціонуючи по договорах з іноземними партнерами, повністю залежать від їхніх поставок.
А це стримує розвиток вітчизняних підприємств, особливо тих, котрі пов`язані із суміжними галузями (ВАТ "Ясінянська фабрика "Хутро", "Мукачівська трикотажна фабрика "Мрія", "Хустська виробничо-торговельна фірма фетрових головних уборів "Хуст-фільц").
Оскільки 80 відсотків продукції легкої промисловості краю іде на експорт, це свідчить, що вона з українською маркою є якісною, вироблена професійно, відповідає напрямам сучасної моди та вимогам сьогодення і тому користується попитом у західних країнах.
— Отже, й надалі обшиватимемо й одягатимемо Захід?
— Це і неабиякий успіх. Оскільки конкурентоспроможність нашої продукції підтверджується значними обсягами експорту, переважно до країн Європи та Північної Америки. Однак, на жаль, наша область від цього величезних
прибутків не отримує. За минулий рік фінансовий результат роботи підприємств легкої промисловості краю від звичайної діяльності до оподаткування навіть мав негативне сальдо (мінус 16,2 млн. грн.). А за І квартал цього року галузь уже вийшла на прибуткове сальдо — плюс 1,6 млн. грн., тобто 75,4% її підприємств спрацювали прибутково. И останні дані обласної ДПА радують: за 4 місяці 2007 року надходження від легкої промисловості
краю до зведеного бюджету області становлять 6,14 млн. грн, проти 3,8 млн. грн. за відповідний період минулого року, тобто приріст сягнув 61 відсотка. А це — реальний посильний внесок до казни так необхідних на численні соціальні програми коштів.
— Якщо в ефективності ведення галузі з`явилися позитивні зрушення, чи це означає, що проблем у ній зменшується?
— Поки що ні, бо сьогодні легка промисловість має ще дуже багато проблем.
— Які саме?
— Головними нині є:
— заповнення внутрішнього ринку високою часткою імпортованих товарів легкої промисловості за заниженою митною вартістю та контрабандою так званого "секонд-хенду", створюючи недобросовісну конкуренцію на ринку. Бо встановлені Держмитслужбою України індикатори ризику дають можливість декларувати імпортний одяг і взуття за
ціною у 6-10 разів нижчою, ніж ціни на такі товари у роздрібній торгівлі;
— недостатня для виробника купівельна спроможність населення України;
— недоступність довгострокових пільгових кредитів;
— різке скорочення вітчизняної сировинної бази та повна залежність текстильної промисловості від імпортованої сировини;
— відсутність рівних умов для великих підприємств і малого бізнесу щодо особливостей оподаткування, звітності тощо;
— недостатньо привабливі умови щодо залучення інвестицій для динамічного розвитку легкої промисловості;
— складність митних процедур для підприємств галузі як за умови давальницької схеми, так і чистого експорту.
До цих причин обов`язково доплюсуйте й недостатню мотивацію людського фактора, який завжди й усюди є
вирішальним.
— Але ж дефіциту майстрів швейної справи у нашому краї, Іване Михайловичу, раніше ніколи не було.
— Так, але в той же час, як не дивно це звучить, майже на всіх підприємствах легкої промисловості краю відчувається нестача робочої сили, немає припливу молодих перспективних кадрів, які вимагають високої зарплатні. Хоча на окремих підприємствах, наприклад у ТОВ "Кожтекс" (м.Виноградів), яке виготовляє жіноче взуття і шкіряну форму для мотоциклістів, і ВАТ "Мукачівська трикотажна фабрика "Мрія", середня зарплата становить 1,1-1,2 тис. грн., у ТОВ "Райла Середнє" на Ужгородщині — 1,3—1,4 тис. грн., ТОВ "Едельвейс" (м.Мукачево) — понад тисячу гривень і т. д., вона по даній галузі загалом ще відстає від рівня в економіці краю.
Відрадно, що департаментом розвитку легкої та деревообробної промисловості Мінпромполітики України разом із провідними підприємствами розроблено проект концепції державної цільової програми розвитку легкої промисловості України і є нагальна потреба на основі цієї концепції до 1 липня ц. р., як це й, до речі, передбачено
постановою Кабміну № 106 від 31 січня 2007 року, прийняти Державну цільову програму розвитку легкої
промисловості на період до 2011 року. Схвалення такої програми, до якої свої пропозиції направили й ми, вважаю, дасть поштовх до ефективного розвитку життєво важливої галузі.
І наостанок. Користуючись нагодою, хочу тепло привітати з професійним святом усіх працівників легкої промисловості краю, що відзначався минулої неділі, щиро побажати їм та їхнім родинам міцного здоров`я, нових успіхів у праці в ім`я процвітання рідної України, миру, злагоди, оптимізму, добра та благополуччя!
