На Берегівщині посварилися Закарпатський інститут агропромислового виробництва і винний завод «Котнар». Причиною конфлікту стала земля, якої науковцям, як вирішили бізнесмени, і так забагато. На чиєму боці правда зараз з'ясовує суд.
Два відомі в області об'єкта – Закарпатський інститут агропромислового виробництва і винний завод «Котнар» мирно співіснували багато років. Посварилися сусіди несподівано і, схоже, надовго. Роль старої груші ніби з роману відомого класика виконав старий холодильник, який інститут в 2004 році продав одній фірмі, а та, в свою чергу, перепродала його «Котнар». Приміщення фруктосховища винороби переробили під офіс. А згодом почали освоювати і навколишню територію в розмірі 3 га. Цю ділянку Мужіївська сільська рада, вилучивши в інституту, віддала в оренду з правом викупу «Котнар». Коли ж наукові співробітники отримали від сусідів лист з проханням прибрати з їхньої землі свої речі, тут і почалися розборки. Інститут запевняв, що продав тільки приміщення, «Котнар» вимагав і територію.
– Це земля наш, і це землі сільськогосподарського призначення, які повинні тільки з дозволу Національної академії аграрних наук бути передані в їхнє користування, – запевняє нинішній директор Закарпатського Інституту АПП Марія Федорюк. – Земля передається місцевим органам влади, потім місцеві органи влади мають право, згідно із законодавством, передати її в оренду, або ж викупити.
Але оскільки винороби дотримувалися іншої думки, за правдою обидві сторони звернулися до Феміди. Справа передавалася від Закарпатського господарського суду до Львівського апеляційного. Дійшли нарешті до Вищого господарського суду України, який 10 лютого 2011 постановив: скарги Мужіївського сільської ради і ЗАТ «Котнар» залишити без задоволення.
Здавалося, конфлікт на цьому вичерпався. Та не тут-то було. Ображений «Котнар» виставляє нову претензію – тепер вже на всі землі Інституту. Нібито Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Інституту ще в 1996 році, взагалі недійсний.
У чому тут справа пояснила начальник міського та районного управління Держкомзему у м. Берегово та Берегівському районі Еріка Шинкевич. За її словами, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 3166,8 га Закарпатському інституту АПВ було видано на підставі розпорядження районної адміністрації від 12 січня 1998 року. Даний документ, згідно книзі записів, зареєстровано 29 березня 1996 року. Тобто на 2 роки раніше, ніж були прийняті розпорядження. Дані земельні ділянки знаходяться на території 8 сільських рад, у тому числі і Мужіївського.
У заяві до Закарпатського окружного адміністративного суду представники «Котнар» просять скасувати Державний акт, виданий Інституту, і зняти його з реєстрації, що не відповідає вимогам законодавства. Цікаво, що і Берегівська районна держадміністрація не заперечує проти позовних вимог, визнаючи цим свою помилку в документах. У зв'язку з цим, виходить, що всі земельні ділянки, видані суб'єктам землекористування протягом зазначеного періоду, є недійсними, а це близько 1000 га ділянок сільських рад та жителів вищезазначених сільрад. Як бути з ними тепер ніхто не знає.
При таких обставинах земельна війна набуває значно серйозніше масштаби і виходить за рамки простого сусідського конфлікту. До того ж почали звучати питання, навіщо взагалі державній установі більш ніж 3 тис. га землі. На такі закиди наукові співробітники ображаються. Кажуть, що земля потрібна, використовують її за призначенням і за кожен гектар готові відзвітувати. Своє право на землю Інститут знову відстоює в суді, правда, судові слухання вже тричі з різних причин переносилися ...
