– і різні римські четвірки, і перевернуті догори ногами символи, і звичні арабські знаки.
На ужгородському залізничному вокзалі римська цифра «4» не така, яку ми звикли бачити на більшості годинників. Така деталь може впасти в око прискіпливому перехожому. Так, якщо на більшості циферблатах ця цифра позначена IV, то на вокзалі обласного центру – ІІІІ. Чи це закономірно?..
Виявляється, помилки на вокзальному годиннику немає, як дехто спочатку може подумати. Варіант із чотирма одиничками теж правильний.
Як інформує англійська Вікіпедія, у католицькому Середньовіччі уникали сполучення IV, бо з нього починається ім'я язичницького бога Юпітера (IVPPITER).
А ще король Людовик XIV просто любив таке написання і встановив таку традицію. Крім того, інформує Вікіпедія, чотири одинички легші для дітей, бо вони тоді не плутають IV i VI.
Є ще й справа у естетиці. Так, IIII i VIII – котрі на годиннику напроти одне одного, створюють візуальну симетрію (до слова, це як раз дуже кидається в око на вокзальному годиннику). Цікаво, що при написанні IIII на циферблаті в підсумку виходить 20 штук символів I, чотири – V i чотири – X. Із цього випливає гарна колова симетрія.
Лише у 1854 році, коли механік Бенджамін Вальямі спроектував у Лондоні Біг Бен, символ IV надійно закріпився на місці четвірки. Хоча й нині деякі фірми й далі ставлять на циферблаті чотири одинички.
В Ужгороді ж символ ІІІІ, крім вокзального годинника, можна ще й побачити на чотирьох годинниках на проспекті Свободи, а віднедавна – й на новобудові, що на площі Театральній.
Є на їх циферблатах й інша особливість – на них у нижньому півколі римські числа зображені, так би мовити, догори ногами. Якщо порівняти із годинниками на баштах Кафедрального греко-католицького собору, що на Капітульній, то там побачимо інший варіант – цифри розташовані правильно.
Чи добре, що числа догори ногами? Виявляється, це також не є помилкою. «Це – один із варіантів дизайну, він допускається», – пояснив працівник одного із годинникових магазинів Ужгорода Анатолій.
До слова, цифри догори ногами зображені і на лондонському Біг Бені, і на башті московського Кремля. В нас же такий варіант розташування символів зустрічається ще й на годиннику церкви, що на площі Жупанатській (правда, він не працює, а стрілки, скоріш за все, не справжні, а намальовані!).
На мукачівській Ратуші – також варіант із перевернутими догори ногами цифрами у нижній частині циферблату.
На останньому годиннику, як і на баштах ужгородського Кафедрального греко-католицького собору, четвірка показана у вигляді IV.
А от годинники із традиційними арабськими числами в обласному центрі розміщені на башті римо-католицького костелу, що на Волошина. Правда, їх стрілки чомусь не ходять…
На питання, які ж годинники популярніші серед покупців, наш співрозмовник Анатолій відповів – таки механізми із арабськими цифрами. Мабуть тому, бо ті більш зрозумілі. Але зате римські символи навіюють на старовину. Тож який собі придбати – питання смаку покупця.
Власне, і вуличні годинники – із якими вони мають бути цифрами і які варіанти римської символіки там зобразити – питання смаку замовника.
А на Вашому годиннику які цифри?..
